Видавництво Моноліт +38(056)735-50-35 +38(095)931-39-89;

3.5 Проїзд перехресть

Зверніть особливу увагу
Питання: Хто має проїхати перехрестя першим?
Відповідь: Першим перехрестя має проїхати той, хто завершує маневр! Не забувайте про це!

Проїзд перехресть — це наступний рівень збільшення навантаження на водія, наступний рівень його усвідомлення керування автомобілем і навколишнею ситуацією. Здебільшого в русі автомобіля до перехрестя немає нічого складного. Якщо ми подивимося на ведмедя-мотоцикліста в цирку, то побачимо, що він абсолютно впевнено рухається ареною, йому не потрібно нікуди повертати і нікому поступатися — підгодовуй такого ведмедя цукром, і все буде добре. На жаль, більшість водіїв чомусь схожа на такого циркового ведмедя: вони рухаються, поки дорога не впирається в перехрестя, а потім, виїжджаючи на перехрестя, спохвачуються і починають ламати голову, як же взагалі можна це перехрестя проїхати. Я вже не кажу про те, що дорожні знаки, встановлені перед перехрестям, здебільшого просто залишаються непоміченими. Звичайно, можна пробачити, коли це відбувається в режимі навчання: вже говорили про те, що перші кроки у водінні ви робите просто за командою. Втім, також наголошували, що поступово «ковдра перетягується» з інструктора на учня: інструктору з кожним наступним заняттям говорити доводиться все менше і менше. Якщо інструкторові стає просто нудно з учнем, він каже: «Отже, ти все вже вмієш, у тебе все виходить — починай сам керувати автомобілем».

Щоб наблизити цей омріяний момент, пропоную розібратися, з чого ж починається проїзд перехрестя, що необхідно робити при проїзді перехрестя і на що звертати увагу. Іншими словами, нам потрібен певний план дій, який буде дуже простим, але в той же час універсальним, щоб він підходив як для невеликих тихих доріг, так і для многополосних автомагістралей в мегаполісах.

Проїзд перехресть
Малюнок 3.46 Водій-початківець бачить перехрестя приблизно так: мурашник, що кишить, в якому складно щось зрозуміти.

Зазвичай для водія-початківця перехрестя — це мурашник, що кишить, у якому зрозуміти якісь закономірності й оцінити ситуацію в цілому дуже складно, навіть якщо теоретично людина знає, як це потрібно робити (мал. 3.46). Тому при кожному черговому виїзді на перехрестя, як то кажуть, «усе життя перед очима промайнуло».

Щодо теорії, то вже говорили й говоритимемо, що Правила дорожнього руху потрібно зробити настільною книгою на найближчі кілька місяців, щоб, регулярно гортаючи їх, щоразу відкривати для себе щось нове. Правила дорожнього руху — це закон, який обов’язковий для виконання всіма учасниками руху, тому за всі свої дії кожен окремо взятий водій несе повну відповідальність: від адміністративної до кримінальної. Отже, ставитися до цього потрібно дуже серйозно.

Наразі ми поговоримо про практичний бік, тобто саме про рух у реальних умовах. Спробуймо розібратися, на чому потрібно зосереджуватися і в якій черговості розв’язувати питання, що виникають.

Уже неодноразово наголошували на тому, як далеко водієві потрібно дивитися вперед. Ми визначилися, що оптимальний варіант — це 100~150 метрів уперед, тобто 10~12 секунд запасу часу для того, щоб вчасно помічати все, що відбувається. Зазвичай починати проїзд перехрестя за ті самі 100~150 метрів до, власне, самого перехрестя. Навіщо це потрібно? Найпростіший варіант: якщо ми здалека бачимо перехрестя або перетин будь-яких проїзних частин, то за час, поки ми під’їжджаємо до цього місця, можна встигнути зробити великий обсяг роботи, а саме: визначити, як це перехрестя керується, тобто за допомогою яких технічних засобів відбувається управління черговістю проїзду цього перехрестя.

Згадаймо всі ці засоби (ви мали ознайомитися з ними під час вивчення ПДР). Це знаки пріоритету, світлофор і регулювальник (мал. 3.47).

Регулювальник
Малюнок 3.47 Поки під’їжджаєте до перехрестя, необхідно встигнути насамперед визначити, як це перехрестя керується: знаками пріоритету, світлофором чи регулювальником. Регулювальник — це найважливіший персонаж на дорозі, який своїми діями і знаками здатний скасувати решту. Наступний за рангом — світлофор — «молодший» за регулювальника, але «старший» за знаки. Якщо світлофор відсутній або присутній, проте не працює (блимає жовтим), то діяти варто за відповідними знаками.

Про що важливо пам’ятати в цьому випадку? Регулювальник — це найважливіший персонаж на дорозі, який своїми діями і знаками здатний скасувати решту, тобто, навіть якщо будуть встановлені світлофори і дорожні знаки, то, за Правилами дорожнього руху, за наявності регулювальника ми не повинні звертати на них уваги, а просто дотримуватися вказівок регулювальника.

Наступний за рангом — світлофор — «молодший» за регулювальника, але «старший» за знаки. Якщо на перехресті немає регулювальника, але є знаки пріоритету і світлофор (який ПРАЦЮЄ), тоді перевага віддається світлофору.

Якщо світлофор відсутній або присутній, але не працює (блимає жовтим), то діємо за знаками пріоритету, які в цьому випадку все-таки є.

Просто зараз спробуйте не замислюючись згадати, скільки знаків пріоритету з Правил дорожнього руху ви знаєте. Насправді їх узагалі не так вже й багато, а тих, що стосуються проїзду перехресть, усього лише три. Ці знаки подані на рисунку (мал. 3.48).

Знаки пріоритету
Малюнок 3.48 Знаки пріоритету, пов’язані з проїздом перехрестя.
Доречно зауважити
Можна було б згадати також знак «Кінець головної дороги» (мал. 3.49), але сам по собі він рідко щось означає, оскільки поряд із ним обов’язково буде або знак «Дати дорогу», або «Проїзд без зупинки заборонено».
Кінець головної дороги
Малюнок 3.49 До знаків пріоритету також належить знак «Кінець головної дороги», проте сам по собі він не несе якоїсь важливої інформації. Поруч з ним обов’язково буде розміщений знак, який указує на подальші дії.
З досвіду навчання водіння
Чому я свідомо намагаюся скоротити кількість дорожніх знаків для запам’ятовування? Коли ви матимете стислий універсальний алгоритм дій, відпрацьований кілька разів на реальних дорожніх перехрестях, то, повірте мені, ви будете «лущити як насіння» будь-яке перехрестя взагалі. І найголовніше, не зазубрювати конкретне перехрестя (як це дуже часто буває), а діяти свідомо й розуміти, що відбувається.
Дуже часто учні (переважно дівчата) пропонують: «Рушмо за цим маршрутом: мені потім часто доведеться тут їздити...» Насправді потрібно домагатися того, щоб вам було абсолютно байдуже, куди прямувати, в який час доби і скільки буде там автомобілів. Іншими словами, знаки скрізь однакові, дорожня розмітка теж, тому, маючи універсальний інструмент для проїзду перехресть, можна впоратися взагалі з будь-яким.
Доречно зауважити
Отже, все, що пов’язано з дорожніми знаками, чітко прописано в Правилах дорожнього руху. Однак правила написані настільки специфічною мовою, що в кожній літері та кожній комі закладено величезну кількість інформації, при цьому розібратися іноді буває досить важко. Наша ж мета — створити простий, навіть примітивний інструмент, за допомогою якого можна було б розв’язувати дуже складні завдання на дорозі.

Що ж означає знак «Головна дорога» (крім того, що це головна дорога)? Якщо ви бачите лише знак «Головна дорога» і нічого більше, то за замовчуванням відомо, що головна дорога йде прямо, тому все, що її перетинає, — це другорядні дороги. Але виникають ситуації, коли головна дорога змінює напрямок — у цьому випадку знак «Головна дорога» супроводжується пояснювальною табличкою «Напрямок головної дороги» (мал. 3.50). Така табличка, залежно від конфігурації перехрестя, може мати різний вигляд, але при цьому завжди напрямок головної дороги позначається жирною лінією, а другорядні дороги, що прилягають, — тонкими лініями (кожен, хто вивчав Правила дорожнього руху, звичайно ж, знайомий із такими табличками).

Пояснювальні таблички
Малюнок 3.50 Приклади використання пояснювальної таблички «напрямок головної дороги».

Навіть якщо ви рухаєтеся другорядною дорогою, а на наступному перехресті головна дорога змінює свій напрямок, то ви побачите знак «Дати дорогу» з такою ж пояснювальною табличкою «Напрямок головної дороги». Просто тепер ця табличка буде повернута відповідним чином. Якщо перед перехрестям, де головна дорога змінює напрямок, буде встановлено знак «Проїзд без зупинки заборонено», то поруч із ним теж буде пояснювальна табличка «Напрямок головної дороги».

Зверніть особливу увагу
Якщо головна дорога змінює напрямок, дуже важливо зрозуміти, куди саме вона йде, оскільки в подальшому це вам дуже знадобиться.

Отже, зі знаками, які можна побачити перед перехрестями, розібралися. Наразі ж наступний спосіб регулювання перехресть — світлофори (мал. 3.51). Як відомо, сигнал світлофора буває червоним, зеленим і жовтим. Як правило, якщо світлофор працює, то жовтий просто спалахує на кілька секунд, потім умикається зелений або червоний сигнал. Якщо ж світлофор не працює, жовтий сигнал блимає постійно — ми розуміємо, що світлофор зараз не виконує своїх функцій, і шукаємо очима або дорожні знаки, або регулювальника (в принципі, водій повинен спокійно реагувати як на перше, так на друге й третє).

Види світлофорів
Малюнок 3.51 Види світлофорів для регулювання автомобільного руху.

Світлофор може мати як вертикальне, так і горизонтальне розташування сигналів. Ба більше, світлофор із вертикальним розташуванням сигналів може мати додаткову секцію (мал. 3.52) зі світловим сигналом подібно до стрілки, яка горітиме, або як табличка з намальованою зеленою стрілкою.

Світлофор із вертикальним розташуванням сигналів
Малюнок 3.52 Світлофор із вертикальним розташуванням сигналів може мати додаткову секцію зі світловим сигналом подібно до стрілки, яка горітиме, або як табличка з намальованою зеленою стрілкою.

Ще з дитячого садка ми знаємо, що зелений сигнал дозволяє рух, червоний — забороняє. Отже, все зрозуміло і нічого складного тут немає. Певна плутанина починає виникати тоді, коли світлофор обладнаний додатковими секціями. Для таких випадків необхідно запам’ятати наступне: якщо на тлі червоного сигналу горить додаткова секція із зеленою стрілкою (наприклад, праворуч), то це все одно, що замість світлофора зараз були б дорожні знаки «Дати дорогу», «Рух праворуч» і «Напрямки руху смугами» (мал. 3.53), тобто поворот повинен відбуватися зі спеціально виділеної смуги.

Додаткова секція світлофора
Малюнок 3.53 Якщо ви перебуваєте в крайній правій смузі для руху і при цьому на тлі червоного сигналу світлофора загоряється додаткова секція із зеленою стрілкою, то ви зобов’язані, давши дорогу тим, хто має перевагу в русі, виконати поворот праворуч (рух у будь-якому іншому напрямку в цьому випадку заборонено).
Зверніть особливу увагу
Дорожні знаки не повинні викликати у вас труднощів. Побачивши їх, необов’язково знати, як вони називаються, головне — зрозуміти, що ж, власне, потрібно робити. Тому спробуйте перевести все вищезазначене з мови визначень на мову дій. Якщо я бачу дорожній знак «Головна дорога», то для мене це означає, що я можу рухатися. Здавалося б, абсолютно банальна річ, але, як свідчить практика, в реальних обставинах найчастіше спотикаються саме на цьому. Отже, в цьому прикладі: якщо ви перебуваєте в крайній правій смузі для руху, і при цьому на тлі червоного сигналу світлофора загоряється додаткова секція із зеленою стрілкою (мал. 3.53), то ви зобов’ язані, давши дорогу тим, хто має перевагу в русі, виконати поворот праворуч (рух у будь-якому іншому напрямку в цьому випадку заборонено).

Як і в попередньому випадку, коли є додаткова секція зі стрілочкою, що загоряється зеленим світлом, наявність таблички з намальованою зеленою стрілкою дозволяє поворот праворуч при червоному сигналі світлофора за умови, що не будуть створюватися перешкоди іншим учасникам дорожнього руху (мал. 3.54). Однак, на відміну від попереднього прикладу, де є виділена смуга, в цьому випадку може бути по одній смузі руху в кожний бік, а значить, повернути праворуч МОЖНА, але робити це НЕОБОВ’ЯЗКОВО (мал. 3.55).

Світлофор із покажчиком руху
Малюнок 3.54 Наявність таблички з намальованою зеленою стрілкою дозволяє поворот праворуч при червоному сигналі світлофора за умови, що не створюватимуться перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, проте в цьому випадку повернути праворуч МОЖНА, але робити це НЕОБОВ’ЯЗКОВО .
Головна відмінність у значеннях додаткової секції
Малюнок 3.55 Головна відмінність у значеннях додаткової секції світлофора й таблички із зеленою стрілкою в тому, що табличка ні до чого не зобов’язує водія.
Зверніть особливу увагу
Неприємний момент у разі наявності світлофора з додатковою секцією зі стрілкою, що загоряється: якщо ви помилилися з вибором смуги для руху і з якоїсь причини вже стали на неї, то, щоб не створювати жодних перешкод для руху, після того, як ця стрілка загорілася, ви мусите повернути в зазначеному напрямку і десь подалі, знайшовши відповідне місце, розвернутися і продовжити свій маршрут або просто «перекласти» цей маршрут по-іншому.
Намальована ж стрілка просто дозволяє виконати поворот, якщо при цьому ви нікому не заважаєте. Однак, якщо вам не потрібно прямувати в бік, зазначений стрілкою, то ви маєте повне право стояти, навіть якщо при цьому за вами буде охочий повернути в той бік (йому доведеться почекати, поки загориться зелене світло і ви рушите).

Насамкінець варто додати: якщо світлофор не має додаткових секцій, але при цьому на кожному з його сигналів намальована стрілка (або стрілки), то відповідний сигнал діє тільки для зазначеного напрямку руху (дивіться приклад на малюнку 3.56). Все інше, пов’язане зі світлофорами, описано в Правилах дорожнього руху, тому вдаватися в подальші подробиці немає сенсу.

Світлофор зі стрілками
Малюнок 3.56 Якщо світлофор не має додаткових секцій, але при цьому на кожному з його сигналів намальована стрілка (або стрілки), то відповідний сигнал діє тільки для зазначеного напрямку руху.

Наразі про регулювальника. У Правилах дорожнього руху цей момент викладений дуже докладно і красиво, тому згадаємо найголовніше. Отже, якщо на перехресті, до якого наближаємося, ми помічаємо регулювальника — людину в формі і, як правило, зі смугастою паличкою-жезлом у руках, то нам, водіям, потрібно пам’ятати, що для регулювальника властиві три стандартних положення, що відрізняються одне від одного положенням правої руки з жезлом.

Якщо права рука регулювальника з жезлом піднята вгору, значить, усі автомобілі (і пішоходи, до речі, також) повинні стояти: рух заборонено. Такий стан регулювальника часто порівнюють із жовтим сигналом світлофора (мал. 3.57), оскільки він попереджає всіх учасників дорожнього руху про те, що зараз зміниться основне положення на перехресті.

Права рука з жезлом піднята
Малюнок 3.57 Права рука з жезлом піднята вгору — заборонено рух у всіх напрямках.

Наступне положення регулювальника: його руки опущені вниз, витягнуті по боках або права рука зігнута і притиснута до грудей (мал. 3.58, a). У цьому випадку, якщо регулювальник стоїть до вас лівим або правим боком, можна рухатися прямо або праворуч, а якщо регулювальник стоїть до вас обличчям — для вас рух заборонено (мал. 3.58, b).

Руки опущені вниз
Малюнок 3.58 Руки опущені вниз, витягнуті по боках або зігнуті і притиснуті до грудей: з боку грудей або спини регулювальника рух заборонено; водіям, до яких регулювальник стоїть правим або лівим боком, дозволено рух прямо і праворуч.

Третє стандартне положення регулювальника: його права рука з жезлом витягнута вперед (мал. 3.59, a). У цьому випадку, якщо регулювальник стоїть до вас лівим боком, ви можете рухатися прямо, праворуч або ліворуч (зокрема для виконання розвороту). Якщо регулювальник стоїть до вас обличчям, то вам до зволено поворот праворуч. Якщо ж ви під’їжджаєте до регулювальника зі спини або з правого боку, то потрібно зупинитися: подальший рух для вас заборонено (мал. 3.59, b).

Правая рука с жезлом вытянута вперёд
Малюнок 3.59 Права рука з жезлом витягнута вперед: водіям, до яких регулювальник стоїть правим боком або спиною, рух заборонено; з боку грудей регулювальника дозволений поворот праворуч; водіям, до яких регулювальник стоїть лівим боком, дозволено рух прямо, праворуч і ліворуч (зокрема розворот).

Отже, за 100~150 метрів до перехрестя намагайтеся побачити дорожні знаки, світлофор або регулювальника. За той час, що автомобіль наближатиметься до перехрестя (а це близько 10 секунд), усе це знайти і розгледіти дуже легко.

Часто можна почути від учнів, що вони так схвильовані й зосереджені на русі, що просто не помічають ані дорожніх знаків, ані світлофорів, ані регулювальників і поготів. Справді, часто виникають ситуації, коли людина просто проїжджає на червоне світло (здебільшого «за компанію»: потік попереду проїхав, а водій, не дивлячись на світлофор, просто кинувся за потоком). Це зайве нагадування про те, що за кермом потрібно ухвалювати рішення самостійно, а не орієнтуватися на когось іншого.

Як же поводитися в таких випадках? Уявіть, що ви рухаєтеся на ескалаторі (в метро або, скажімо, супермаркеті). Нині ескалатори не рідкість навіть у невеликих містах. При цьому вам назустріч рухається інший ескалатор із людьми, на яких ви можете не звертати уваги. Але варто серед цих людей з’явитися знайомому, і ви відразу його помітите. Чому так відбувається? Річ у тім, що коли очі бачать будь-яке обличчя (знайоме або незнайоме), то мозок порівнює його зі знайомими обличчями з пам’яті. Якщо це обличчя вам знайоме, ви відразу ж реагуєте. Іншими словами, якщо у вашій голові існує образ того, що ви шукаєте, то не помітити його просто неможливо (мал. 3.60).

Інший приклад: грибник, який ходить лісом і шукає гриби. Неможливо, щоб цей грибник заглядав під кожну травинку. Зазвичай людина здатна розгледіти спеціальні, так звані «грибні» місця, де можуть бути гриби, і саме там вже починається більш ґрунтовний пошук. Так само й з дорожніми знаками: не потрібно постійно шукати там, де їх просто бути не може, але в той же час варто звертати увагу на них, під’їжджаючи до кожного чергового перехрестя.

Порада
В особливо «запущених» випадках, коли дорожні знаки вперто не хочуть потрапляти на очі, я раджу брати кольорові олівці, малювати знаки на папері і розвішувати їх у себе по всій квартирі. Наприклад, при вході на кухню «Проїзд без зупинки заборонено», у вітальню — «Головна дорога» тощо. Оскільки все це буде постійно мерехтіти перед очима, то, проїжджаючи повз такі знаки справжньою дорогою, ви, найімовірніше, також звернете на них увагу.
Образ знака
Малюнок 3.60 Якщо у вашій голові існує образ знака, який вам неодмінно потрібно вчасно побачити, то не помітити його просто неможливо.
Порада
Якщо ще здалеку ви помітили, що для вас горить зелений сигнал світлофора, а вам їхати щонайменше 10 секунд (мал. 3.61), то, звісно, не намагайтеся прискорити рух, щоб проскочити (про це вже йшлося в попередньому розділі). Ідеальний варіант — рухатися з тією ж швидкістю, як і раніше. Встигли — добре, не встигли — зупиніться й почекайте. На жаль, дуже часто на дорозі ситуація розгортається так: людина бачить попереду зелене світло і розганяється, щоб встигнути проїхати; але поки автомобіль на повній швидкості підлетить до перехрестя, світлофор підлим чином перемикається на червоний або, в кращому випадку, такому водієві вдається проскочити на завершальний жовтий сигнал. Але навіть у такій ситуації цей водій наражає себе на небезпеку. У Правилах дорожнього руху йдеться, що пріоритет у русі мають автомобілі, які завершують проїзд перехрестя (тобто проскакувати відразу на зелений сигнал, який щойно загорівся, не можна). Утім, ні для кого не секрет, що не завжди дотримуються цього правила на практиці.
Не збільшувати швидкість перед світлофором
Малюнок 3.61 Якщо ще здалеку ви помітили, що для вас горить зелений сигнал світлофора, а вам їхати щонайменше 10 секунд, то не намагайтеся прискорити рух, щоб проскочити. Ідеальний варіант — рухатися з тією ж швидкістю, як і раніше.

Наступне запитання, відповідь на яке ви повинні чітко розуміти, перш ніж наблизитися до перехрестя: «Куди я прямую?». Як відомо, рухатися перехрестям можна прямо, праворуч і ліворуч, а також виконувати розворот. Знаючи, куди саме ви прямуватимете на перехресті, зможете заздалегідь зайняти потрібну смугу.

Випадок із життя
Цікаво, що дуже часто виникає така ситуація. Людина рухається до останнього крайньою лівою смугою (а цих смуг, наприклад, три) і, вже виїхавши на перехрестя, раптом згадує, що їй насправді потрібно праворуч! Розуміючи, що момент уже упущений, цей водій починає якось «тулитися» (мал. 3.62). Така поведінка водія — несподівані дії для інших, про що вже йшлося раніше.
Якось я став свідком такого випадку. Уявіть перехрестя двох шестисмугових доріг — по три смуги руху в кожний бік із розділовим острівцем посередині. Регулюється таке перехрестя світлофорами з додатковою секцією, що дозволяє поворот ліворуч із крайньої лівої виділеної смуги. Я чекаю на свою «стрілку» в крайній лівій смузі, а назустріч мені прямують чотири автомобілі! Зауважте, смуг для руху три, а рухаються ними плічопліч відразу чотири автомобілі. І водій «Ниви», яка знаходиться, як і моя автівка, в крайній лівій смузі, раптом згадує, що йому потрібно праворуч. Тому, коли загоряється зелений, він зривається з місця і повертає праворуч перед трьома отетерілими автомобілістами. Найближчий до нього відразу помітив, що щось не так, і загальмував, наступний побачив, що сусід ліворуч різко гальмує, і також відреагував. А крайній правий вирішив, що, оскільки ці двоє стоять, він устигне прошмигнути повз припарковану автівку, і... в акурат зіткнувся з «Нивою», що повертала. У жодному жахливому сні не насниться, що людина раптом зривається навперейми трьом автомобілям, проте таке, як не дивно, відбувається!
Саме тому, якщо ви не впевнені в діях інших водіїв, то краще «перебдіти». Від усього, звісно, не вбережешся, але якщо ви самі собі забороните подібні витівки, то все буде добре.
Не тулитися на дорозі
Малюнок 3.62 Іноді на дорозі виникає така ситуація: людина рухається до останнього крайньою лівою смугою (а цих смуг, наприклад, три) і, вже виїхавши на перехрестя, раптом згадує, що їй насправді потрібно праворуч! Розуміючи, що момент уже упущений, цей водій починає якось «тулитися». така поведінка водія — несподівані дії для інших, які можуть призвести до плачевних наслідків.
Зверніть особливу увагу
Якщо ви заздалегідь чітко розумієте маршрут руху, то, відповідно, дотримуватиметеся рядності руху. А я вам скажу так: за моїми спостереженнями, найчастішою причиною виникнення ДТП (нехай і не дуже серйозних, але вельми неприємних) є саме недотримання рядності руху: або хтось повертає кудись не з тієї смуги, або при перестроюванні НЕ подивився в дзеркало, або надто різко крутнув кермо, оскільки об’їжджав яму на дорозі... Таких варіантів може бути безліч.

Отже, під’їжджаючи до перехрестя, ми заздалегідь побачили, як воно регулюється: або дорожніми знаками, або світлофорами, або регулювальником. Крім того, ми визначилися, куди нам треба рухатися після перехрестя, і заздалегідь зайняли потрібну смугу. Але є ще три чарівних питання, не відповівши на які ви взагалі не маєте права виїжджати на перехрестя:

1. Де зупинитися (або пригальмувати)?

2. Кому дати дорогу?

3. Звідки виникає максимальна небезпека?

Відповівши на питання «Де зупинитися?», ви обираєте вихідну точку або точку ухвалювання рішення. Насправді нічого нового вигадувати не потрібно, оскільки все це вже є в Правилах дорожнього руху.

Якщо встановлено знак «Дати дорогу», то водій повинен під’їхати до краю проїзної частини, зупинитися або пригальмувати, переконатися у відсутності перешкод для руху та продовжити рух (мал. 3.63). Край проїзної частини — це уявна лінія, що є продовженням бордюрного каменя проїзної частини. Отже, якщо ми бачимо знак «Дати дорогу», то, незалежно від того, куди саме нам потрібно прямувати: прямо, ліворуч або праворуч, ми повинні під’їхати так, щоб, по-перше, побачити, що діється ліворуч і праворуч на перехресті, а по-друге, щоб автомобілі, які рухаються головною дорогою, могли нас помітити. Тобто вихідна точка в цьому випадку там, де водій поки перебуває в безпеці й усе бачить, а головне — інші учасники дорожнього руху бачать його. Саме перебуваючи в цій точці, можна з’ясовувати, чи рухатися далі.

Дати дорогу
Малюнок 3.63 Якщо встановлено знак «Дати дорогу», то водій повинен під’їхати до краю проїзної частини, зупинитися або пригальмувати, переконатися у відсутності перешкод для руху та продовжити рух.
Доречно зауважити
До речі, у більшості водіїв у цьому місці виникають проблеми: вони вміють стояти або відразу рухатися, а от підкрадатися до краю прозної частини по 20-30 сантиметрів не виходить (пригадайте розділ «Старт у гору»).
Порада
Типова помилка: на запитання «Де потрібно зупинитися за наявності знака «Дати дорогу»?» відповідають так: «Біля знака...» Зупинившись біля знака, водій не бачить, що відбувається ліворуч і праворуч на перехресті, а якщо і бачить, то не далі, ніж на 10-15 метрів в обидва боки. Подальші події в цьому випадку розгортаються так: людина, перехрестившись, виїжджає на перехрестя. Якщо пощастило, то нічого не сталося... У результаті людина скаржиться: «Ви знаєте, так страшно рухатися дорогами — це просто катастрофа!..» Ще б пак, рухатися на дотик, заплющивши очі, завжди страшно. Якщо ж правильно обрати вихідну точку — «людей подивитися і себе показати», то рухатися далі можна абсолютно спокійно.
Зверніть особливу увагу
Досить часта ситуація зі знаком «Дати дорогу»: наявність великої кількості припаркованих автомобілів, які, порушуючи правила, стоять досить близько до перехрестя. У результаті ці автомобілі перешкоджають огляду. Як же поводитися? Усвідомлюючи, що в такій ситуації краєм проїзної частини є зовнішній борт припаркованого автомобіля, потрібно виїхати саме так, щоб бачити дорожню обстановку ліворуч та праворуч і, відповідно, показати себе (мал. 3.64). Як далеко потрібно зазирнути за кут? Знаючи, що зі швидкістю 60 км/год автомобіль за секунду проходить понад 16 метрів, неважко підрахувати: щоб було 6-7 секунд для проїзду, потрібно простежувати дорогу на 75-100 метрів. Ці ж 6-7 секунд матиме й автомобіль, що наближається, щоб, помітивши вас, він уникнув небезпечного зближення, якщо раптом ви його не помітите, і вчасно знизив швидкість.
Край проїжджої частини
Малюнок 3.64 Досить часто виникає така ситуація: водієві, який наблизився до перехрестя, огляд перекривають автомобілі, припарковані всупереч вимогам правил в безпосередній близькості від перехрестя. У такому випадку краєм проїзної частини варто вважати зовнішній борт припаркованого автомобіля. Водієві треба виїхати так, щоб бачити дорожню обстановку ліворуч та праворуч, і так, щоб його бачили інші водії.

Знак «Проїзд без зупинки заборонено » (у народі — STOP) виконує ту саму функцію, що і знак «Дати дорогу»: варто поступитися дорогою тим, хто рухається головною дорогою. Але при цьому знак «Проїзд без зупинки заборонено» також свідчить про те, що це місце має підвищену небезпеку. Якщо ви пам’ятатимете про те, що знак STOP означає місце, де хтось уже розпрощався з життям, на цьому перехресті була пролита чиясь кров, то хоча б звертатимете увагу на цей знак і ставитиметеся відповідальніше.

Знак «Проїзд без зупинки заборонено» вимагає обов’язкової зупинки на лінії знака або стоплінії, якщо така є (мал. 3.65). Коли автомобіль зупиниться, потрібно підкрастися до краю проїзної частини, переконатися, що там немає нікого (можливо, для цього доведеться зробити і другу зупинку), і лише після цього, дотримуючись обережності, можна продовжити рух.

Проїзд без зупинки заборонено
Малюнок 3.65 Знак «Проїзд без зупинки заборонено» вимагає обов’язкової зупинки на лінії знака або стоплінії, якщо така є.

Якщо світлофор горить червоним світлом, то зупинити автомобіль варто так, як це не дивно, щоб у полі зору був так званий вхідний світлофор (мал. 3.66). Зазвичай на перехресті є два світлофори в одному напрямку — вхідний і дублюючий (розташований через дорогу). Через це дуже часто весь «натовп» виїжджає мало не на перехрестя. Якщо запитати будьякого водія, чому він виїхав так далеко, він відповість: «Так світлофор видно ж...»

Світлофор горить червоним
світлом
Малюнок 3.66 Якщо світлофор горить червоним світлом, то зупинити автомобіль потрібно так, щоб у полі зору був так званий вхідний світлофор.
Порада
Не знаю, як в інших містах, а в Харкові якимось особливим шиком серед автомобілістів вважається вільне тлумачення Правил дорожнього руху. Тобто правила, звичайно ж, існують, але кожен водій діє так, як вважає за потрібне. На мою думку, найкращим способом самовираження є шанобливе ставлення до інших і обов’язкове дотримання правил, оскільки дорога це не найкраще місце для того, щоб щось комусь доводити і якось себе проявляти. Якщо ви хочете проявити себе саме за кермом, запишіться до якогось автомобільного клубу та на загальних підставах на спеціальній трасі відведіть душу: тут ви і поштовхаєтесь, і поперекидаєтеся досхочу... Найголовніше — поруч стоять пожежна машина та швидка допомога, а в критичному випадку, дуже ймовірно, каркас безпеки спортивної машини, ремені та шолом урятують вас від біди. Реальна ж дорога зазвичай нічого не вибачає...

Ще один варіант: вам потрібно повернути ліворуч на зелений сигнал світлофора (мал. 3.67, a) або за наявності знака «Головна дорога» (мал. 3.67, b). У цьому випадку автомобіль потрібно зупинити в центрі перехрестя.

Зверніть особливу увагу
У деяких країнах Правила дорожнього руху забороняють проїзд перехрестя зі швидкістю понад 30 км/год, і в цьому є раціональне зерно. Навіть якщо перехрестя порожнє, а вам, наприклад, потрібно повернути ліворуч, не влітайте в поворот із ходу. Скиньте швидкість (не обов’язково взагалі зупинятися) і в центрі перехрестя переконайтеся, що все добре: за кутом поперек дороги не лежить дерево, спиляне партизанами; не повзе рачки пішохід, не викопана траншея і в центрі дороги не припаркована вантажівка з підйомником, на якому робітники змінюють рекламний плакат. І лише після цього можна впевнено повертати.
Зелений сигнал світлофора
Малюнок 3.67 Якщо потрібно повернути ліворуч на зелений сигнал світлофора або за наявності знака «Головна дорога», то автомобіль потрібно зупинити в центрі перехрестя.

Отже, коли ми навчилися обирати точку ухвалення рішення, тобто те місце, де перебуваємо в безпеці й нікому не заважаємо, у нас з’являється час тверезо оцінити ситуацію і поступитися дорогою тим, кому необхідно. Давайте визначимося з терміном «дати дорогу». Дуже часто буває так, що людина з найкращих міркувань зайвий раз перестраховується, а зайва обережність спричиняє ті самі наслідки, що і зайва самовпевненість. Наприклад, існує досить поширене явище: водій стоїть біля краю проїзної частини і пропускає автомобілі, що рухаються: один пропустив, другий; при цьому автомобілі позаду нього поступово починають або напирати, або не дуже коректно об’їжджати. Отже, пояснюємо: «дати дорогу» означає не перешкодити комусь рухатися в тому напрямку і з тією швидкістю, що і раніше. Йдеться й про водіїв транспортних засобів, і про пішоходів як учасників дорожнього руху. Якщо ви розумієте, що траєкторія руху вашого автомобіля перетинається ще з чиєюсь траєкторією, а ви не знаєте, хто кому повинен дати дорогу, то виникає стан ступору, через що починають траплятися помилки.

Порада
Як я вже наголошував раніше, дуже часто водій-початківець чомусь вважає, що оточуючі його на дорозі люди розумніші та досвідченіші, тому правильно діють у всіх ситуаціях. Отже, якщо хтось на дорозі явно порушує правила дорожнього руху, він тим самим збиває з пантелику людину, яка навчається. Якщо ж ви усвідомлюватимете, хто повинен рухатися першим, хто другим, а хто третім у тій чи іншій дорожній ситуації (причому не над аркушем паперу на екзаменаційному столі, а в реальній ситуації), ввести вас в оману буде важко.

Зазвичай я малюю своїм учням наступну схему перехрестя: ми рухаємося на автомобілі головною дорогою, яка на перехресті для нас простягається праворуч (тобто є відповідна пояснювальна табличка «Напрямок головної дороги»); при цьому з головної дороги праворуч від нас збирається повертати ліворуч ще одна автівка, а з кожної з другорядних доріг прямо рухається ще по одній автівці (мал. 3.68). Питання: хто поїде першим?

Послідовність переїзду світлофора
Малюнок 3.68 Питання для водія-початківця: в якій послідовності проїдуть перехрестя зображені на малюнку учасники дорожного руху?

Зазвичай учні починають не надто швидко міркувати, і проблема не в тому, що вони не знають правил дорожнього руху, а в тому, що вони не дуже добре уявляють цю ситуацію в просторі. Насамперед я пропоную зазначити головну дорогу (мал. 3.69). Отже, автомобілі, що рухаються другорядними дорогами, відразу ж відійдуть на другий план і не братимуть участі в подальшому розборі.

Черговість руху
Малюнок 3.69 Щоб розібратися з черговістю руху, насамперед треба зазначити головну дорогу, завдяки чому автомобілі, які рухаються другорядними дорогами, відійдуть на другий план.

Залишається розібратися з тим, хто має рухатися першим головною дорогою. Типова помилка в цьому випадку — учень вважає, що, оскільки ми з’їжджаємо з головної дороги, а другий автомобіль продовжує рухатися нею, ми повинні поступитися. Насправді взагалі не має значення, куди ми з’їжджаємо. Можливо, другий автомобіль з’їжджає на другорядну дорогу, адже не обов’язково ситуація буде саме такою, як позначено на схемі. Тому справді важливим є лише те, ЗВІДКИ починається рух.

Існує так зване правило «Перешкоди справа»: водій зобов’язаний дати дорогу транспортному засобу, що наближається праворуч. Варто чітко зрозуміти, що діє воно лише тоді, якщо автомобілі перебувають в однакових умовах, тобто я на головній дорозі та він на головній дорозі (мал. 3.70, a); у мене знак «Дати дорогу» та у нього знак «Дати дорогу» (мал. 3.70, b); я в полі й він під’їжджає до мене в полі (мал. 3.70, с).

Перешкоди справа
Малюнок 3.70 Існує так зване правило «перешкоди справа»: водій зобов’язаний дати дорогу транспортному засобу, що наближається до нього праворуч. Потрібно чітко розуміти, що діє воно лише тоді, коли автомобілі перебувають в однакових умовах, причому навіть не завжди на дорозі.
Випадок із життя
Дуже часто бувають ситуації, коли десь у дворах, в гаражних кооперативах, на лісових галявинах, на замерзлому озері під час зимової риболовлі з’їжджаються два водії, через що починається з’ясовування стосунків на тему «Куди ти преш: тут правил узагалі немає». Насправді правило «Перешкоди справа» діє навіть за таких обставин.
Одного разу я був свідком анекдотичної історії, коли взимку на замерзлому озері не змогли розминутися дві дорогі автівки. Обидві були взяти в кредит і застраховані, тому, звісно, їхні власники вирішили звернутися до поліції. Коли на тому кінці дроту дізналися, що ДТП сталася на озері, порадили звернутися до водної поліції, а в патрульну поліцію не телефонувати.
Зверніть особливу увагу
Уявіть ситуацію, коли ви рухаєтеся дорогою, а праворуч з арки з двору виїжджає інша автівка. Запитання: хто кому повинен дати дорогу? Річ у тім, що в цій ситуації, хоча автомобіль під аркою і знаходиться праворуч, але він виїжджає з прилеглої території, тому, безумовно, повинен поступитися дорогою (мал. 3.71). До прилеглих територій належать заправні станції, двори, гаражні кооперативи, автостоянки тощо.
Автомобіль, що виїжджає
з прилеглої території
Малюнок 3.71 Автомобіль, що виїжджає з прилеглої території, хоча і знаходиться праворуч, але все ж зобов’язаний поступитися дорогою іншим учасникам дорожнього руху.

Отже, оскільки обидва автомобілі знаходяться на головній дорозі, то першим перехрестя проїде автомобіль, у якого немає перешкоди праворуч.

Розібравшись з автомобілями, що рухаються головною дорогою, так само визначаємо послідовність проїзду автомобілів із другорядних доріг. З одного боку, оскільки вони також перебувають в однакових умовах, то в їхньому випадку також діє правило «Перешкоди справа» (мал. 3.72). Однак, як бачите з отриманої нумерації, в той момент, коли водій №2 (тобто ми) рухатиметься прямо, водій №4, прикрившись нашою автівкою (водій №3 все одно буде поступатися нам дорогою), може теж проїхати прямо. Така ситуація не є приводом для того, щоб поставити під сумнів знаннях Правил дорожнього руху водієм №4, оскільки це лише окремий випадок: перешкода справа, звичайно, є, але об’єктивно водій №4 може проїхати першим лише тому, що так вийшло, а не тому, що хтось чогось не знає або не розуміє. Тому водій №3 згадує правило «ДДД» і просто діє за ситуацією.

Черговість руху
Малюнок 3.72 Першим проїде перехрестя автомобіль, що знаходиться на головній дорозі. У нього немає перешкоди справа. Залишається тільки визначити черговість проїзду інших учасників руху.
Порада
Зазвичай послідовність проїзду перехресть досить докладно «розжовується» на теоретичних заняттях в автошколах, тому більшість учнів на картинках досить добре все розуміють. Отже, проста рекомендація: якщо ви вже поїздили хоч трохи різними перехрестями і маєте реальне уявлення про те, що відбувається, то, побачивши чергову намальовану схему перехрестя, просто уявляйте якесь схоже перехрестя з реального життя. У цьому випадку малюнок стане більш «живим».

Стандартних алгоритмів проїзду будь-яких перехресть не так багато:

  • проїзд під знак «Дати дорогу» прямо, праворуч або ліворуч;
  • проїзд під знак «Головна дорога» прямо, праворуч або ліворуч;
  • проїзд під зелений сигнал світлофора прямо, праворуч або ліворуч.

Отже, якщо чітко розуміти, в якому напрямку дивитися на кожному з етапів просування перехрестям, і контролювати дорогу саме з того боку автомобіля, звідки в цей момент надходить найбільша потенційна небезпека, то, оскільки варіантів проїзду перехресть не так багато, до кожного з них можна швидко звикнути.

Зверніть особливу увагу
Щоб проїхати перехрестя, потрібно подумки розподілити його на чотири частини. Поворот праворуч виконується через сектор №4, тобто з крайнього правого в крайнє праве положення. Проїзд прямо виконується через два сектори: №4 та №2. Поворот ліворуч виконується через сектор №4, центр перехрестя та сектор №1 — з крайнього лівого в крайнє ліве положення (мал. 3.73). У Правилах дорожнього руху йдеться, що при повороті ліворуч траєкторія руху повинна бути найкоротшою і не допускати виїзду на зустрічну смугу. Саме тому траєкторія повороту ліворуч повинна проходити через центр перехрестя: занадто ранній або занадто пізній поворот керма вводить в оману інших водіїв і може призвести до поганих наслідків.
Проїзд перехрестя
Малюнок 3.73 Щоб проїхати перехрестя, потрібно подумки розподілити його на чотири частини і рухатися відповідними секторами залежно від обраного напрямку.

Як приклад ми розглянемо найскладніший з усіх можливих варіантів — поворот ліворуч під знак «Дати дорогу». У цьому випадку поступатися дорогою потрібно абсолютно всім.

Потрібно розподілити проїзд перехрестя на низку простих кроків. Якщо потім робити кожен черговий крок, не замислюючись про наступний, тобто, виконавши крок і переконавшись, що все добре, переходити до наступного, то не буде паніки, а лише конструктивне послідовне ухвалення рішень.

1. Як ми вже домовилися, за 100-150 метрів до перехрестя ми вирішили, що на цьому перехресті повертатимемо ліворуч. Що насамперед треба зробити? Зазвичай кажуть: «Потрібно під’їхати до краю проїзної частини». Насправді ні. Згідно з Правилами дорожнього руху, в населеному пункті за 50-100 метрів до перехрестя потрібно увімкнути покажчик повороту. На жаль, дуже часто про це забувають, тому іншим водіям залишається тільки здогадуватися за поведінкою цього водія, що він намагається зараз повертати. Завжди попереджайте про свої наміри, вмикаючи покажчик повороту не останньої секунди, а заздалегідь, — це значно спростить життя всім, і вам зокрема.

2. Наступне, що ми повинні зробити, — це, пам’ятаючи про рядності руху, попередньо подивившись у ліве дзеркало заднього виду, зайняти крайнє ліве положення в своєму напрямку (мал. 3.74), якщо дорога багатосмугова — крайній лівий ряд.

Поворот наліво
Малюнок 3.74 Збираючись повертати ліворуч, не доїжджаючи 50-100 метрів до краю перехрестя, необхідно увімкнути покажчик лівого повороту й зайняти крайнє ліве положенн я в своєму напрямку.
Зверніть особливу увагу
Якщо жодних знаків «Рух по смугах» або відповідної дорожньої розмітки немає, потрібно пам’ятати, що з лівої смуги можна рухатися прямо і ліворуч, із середньої — тільки прямо, з правої — прямо і праворуч. Це не новина для тих, хто вивчав Правила дорожнього руху, тому просто зайвий раз нагадаю.
Поступитися дорогою пішоходам
Малюнок 3.75 Наступне, що потрібно зробити при під’їзді до перехрестя, — дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину.

3. Наступне, що потрібно зробити при під’їзді до перехрестя і про що часто забувають, — дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину (мал. 3.75). Звичайно, це в тому випадку, якщо ці пішоходи є. У будь-якому випадку не варто забувати про те, що в невідповідний момент хтось може вирішити перейти дорогу і вискочить перед вами, тому, наближаючись до перехрестя, потрібно скинути швидкість.

Під'їзд до краю проїжджої частини
Малюнок 3.76 Оскільки є знак «Поступитися дорогою», наступне, що потрібно зробити, — під’їхати до краю проїзної частини і зупинитися.

4. Черговий крок, який нам потрібно зробити, — під’їхати до краю проїзної частини. Оскільки є знак «Дати дорогу», наступна наша дія — це ЗУПИНКА біля краю проїзної частини — так ми зазначаємо точку ухвалення рішення (мал. 3.76).

5. Коли ми зупинилися, потрібно дати дорогу автомобілям, що рухаються головною дорогою. Дуже важливий момент: за моїми спостереженнями, коли рухаєшся головною дорогою і бачиш автомобіль, що наближається справа другорядною дорогою, помічаєш, що його водій дивиться не ліворуч (на мене), а праворуч. Чи то через незнання, чи то через нерозуміння, люди часто дивляться не в тій послідовності, в якій потрібно. Водій, хоча і дивиться в усі боки, проте робить це хаотично і взагалі не в той бік, у який потрібно.

Погляд водія
малюнок 3.77 Насамперед потрібно відстежити ситуацію ліворуч, оскільки перед виїздом на перехрестя ця смуга руху найближча до автомобіля. Розуміючи, що на здійснення маневру знадобиться щонайменше 67 секунд, необхідно зазирнути за кут не менше ніж на 75-100 метрів.

Насамперед нам потрібно відстежити ситуацію ліворуч, оскільки ця смуга руху найближча до нас у цей момент. Розуміючи, що на здійснення маневру нам знадобиться щонайменше 6-7 секунд, ми повинні зазирнути за кут не менше ніж на 75-100 метрів (мал. 3.77).

6. Якщо автомобілів немає ані ліворуч, ані праворуч, ми виїжджаємо на центр перехрестя і дивимося на зустрічний потік (мал. 3.78). Цікавий момент: зустрічні автомобілі, як і ми, повинні дати дорогу автомобілям, що рухаються головною дорогою, тобто ми перебуваємо в однакових умовах. Однак, оскільки ми повертаємо ліворуч, то підставляємо зустрічним автівкам свій правий борт, а значить, зустрічна автівка буде для нас перешкодою справа, тобто на цій простій підставі ми зобов’язані поступитися їй дорогою (згідно з Правилами дорожнього руху, повертаючи ліворуч, водій повинен дати дорогу зустрічним, що рухаються прямо та праворуч).

Встречный поток
Малюнок 3.78 Якщо автомобілів немає ані ліворуч, ані праворуч, потрібно виїхати на центр перехрестя і пропустити зустрічний потік.

7. Коли пропустили зустрічні автомобілі, можна починати маневр, тобто повертати ліворуч. У той момент, коли ми вже практично повернули, потрібно знову згадати про пішоходів, яким ми зобов’язані дати дорогу (мал. 3.79). Якщо ми, повертаючи ліворуч, пам’ятаємо, що там БУДЕ пішохід, то ми до цього готові, і це не застане нас зненацька (перебуваючи в центрі перехрестя, ми заздалегідь подивимося, чи є там пішохід). Якщо ж у нас одне завдання — якомога швидше залишити перехрестя, то раптова поява пішохода спричинить певний дискомфорт і може стати причиною помилки. Отже, потрібно враховувати всі можливі несприятливі обставини, щоб перестрахуватися двічі або навіть тричі. Пішохода не виявилося — ну і чудово! Але ми цей крок відпрацювали і можемо впевнено переходити до наступного.

Поворот та пішоходи
Малюнок 3.79 У той момент, коли автомобіль уже практично повернув, потрібно знову згадати про пішоходів, яким водій також зобов’язаний дати дорогу.

8. Насамкінець нам залишається тільки завершити маневр

Ось і всі дії, які потрібно виконати, щоб безпечно проїхати перехрестя.

Якщо тепер так само розписати для себе будьяке інше перехрестя, розподіливши всю послідовність дій на прості кроки, то ви помітите, що алгоритми проїзду будьякого перехрестя майже повторюють один одного, чи то рух прямо, чи праворуч, чи ліворуч, при сигналі світлофора або на будьякому нерегульованому перехресті.

Рухаючись на перехресті покроково, ми гарантуємо собі безпеку і не вводимо в оману інших якимись несподіваними або, навпаки, надмірно повільними діями.

Тепер настав час розібратися з останнім питанням: «Звідки надходить максимальна небезпека?»

Річ у тім, що на кожному етапі проходження перехрестя небезпека надходить із різних напрямків — це такий «блукаючий» елемент, новий для кожного окремо взятого фрагмента перехрестя.

На тому ж прикладі, на якому ми розглядали алгоритм проїзду, розберемося з потенційними небезпеками, які виникають на кожному етапі.

Отже, при перестроюванні в лівий ряд нам, звичайно ж, потрібно переконатися в тому, що ліва смуга вільна і нас ніхто не випереджає і не обганяє. Тобто небезпека в цей момент надходить зліва і ззаду (мал. 3.80).

Перестроюваня у лівий ряд
Малюнок 3.80 При перестроюванні в лівий ряд небезпека може надходити зліва і ззаду.

Під’їжджаючи до знака «Дати дорогу», потрібно переконатися в тому, що пішоходи, які переходять дорогу перед цим знаком, завершили рух (мал. 3.81). Коли ми під’їхали до краю проїзної частини, потрібно подивитися, чи немає автомобілів, що рухаються головною дорогою ліворуч і праворуч (ми вже розглядали це питання).

Переконавшись, що ані ліворуч, ані праворуч нам ніхто не заважає, ми виїжджаємо в центр перехрестя. Зараз основну небезпеку для нас становлять зустрічні автомобілі. І ось тут найцікавіше: уявіть, що ми не одні вирішили повертати ліворуч і автомобіль, що рухається позаду нас, порушуючи Правила дорожнього руху, починає випереджати нас прямо на перехресті, тобто просто об’їжджає нас ліворуч. Чи може таке бути? Так, часто-густо. Ба більше, можуть об’їжджати не лише ліворуч, а й праворуч. Такі загрози теж потрібно враховувати і, перш ніж починати рух, зайвий раз подивитися в ліве вікно і дзеркало, щоб переконатися в тому, що поруч із вами нікого немає (мал. 3.82).

Зони потенційної небезпеки
Малюнок 3.81 Біля краю проїзної частини небезпека може надходити від пішоходів, які переходять дорогу, і автомобілів, що рухаються ліворуч і праворуч.
Зони потенційної небезпеки
Малюнок 3.82 У центрі перехрестя небезпека може надходити не лише від зустрічного потоку автомобілів, а й також зліва і справа, від автомобілів, водії яких, порушуючи правила, намагаються об’їхати вас ліворуч і праворуч.

Наступна небезпека, що підстерігає на виїзді з перехрестя, — це пішохід, який переходить дорогу (мал. 3.83). Пропустили пішохода й спокійно рушили далі.

Зони потенційної небезпеки
Малюнок 3.83 Небезпека, що може підстерігати на виїзді з перехрестя, — пішоходи, які переходять дорогу.

Якщо всі перераховані небезпеки позначити на перехресті червоним кольором, то перехрестя зафарбується майже повністю. Знаючи, в якій послідовності виникають ці небезпеки, дивлячись тільки туди, куди потрібно, і не дивлячись, куди не потрібно, ви будете готові до будьяких можливих неприємностей. Причому проїзд перехрестя виконуватимете абсолютно спокійно і без зайвих стресів. Коли ви подумки проїдете намальоване перехрестя двадцять разів, то на реальному перехресті будете готові до будьяких несподіванок.

Підрозділ 3.4 Основні принципи руху в потоці

Від автора
Основи руху заднім ходом
Перший виїзд на дорогу

Підрозділ 3.6 Обгін і зустрічний роз’їзд


 
comments powered by Disqus