Видавництво Моноліт +38(056)735-50-35 +38(095)931-39-89;
Головна  /  Підручник з будови автомобіля  /  Розділ 8. Рульове керування » Підрозділ 8.2 Призначення і типи підсилювачів рульового керування

8.2 Призначення і типи підсилювачів рульового керування

Призначення підсилювача рульового керування

Габарити і маса легкових автомобілів будь-яких класів з часом тільки зростають, і застосування рейкового рульового механізму часто замало для забезпечення комфортного керування транспортним засобом. Єдиним правильним інженерним рішенням було впровадження в систему рульового керування підсилювача.

На сьогодні існують два типи підсилювачів рульового керування:

  • гідравлічний;
  • електромеханічний.

Гідравлічний підсилювач рульового керування

Система з гідравлічним посиленням рульового керування має:

  • насос (з розширювальним бачком);
  • контрольний клапан;
  • виконавчий механізм;
  • власне робочу рідину.

Насос створює надлишковий тиск робочої рідини в системі. При обертанні рульового колеса контрольний клапан зміщується і відкриває канал у виконавчий механізм для робочої рідини під тиском. У виконавчому механізмі знаходиться поршень, пов’язаний через шток (тягу) з рульовою трапецією. Під тиском робочої рідини поршень переміщується, створюючи додаткове зусилля на рульовому приводі, зменшуючи тим самим зусилля водія для обертання рульового колеса.

Залежно від того, в який бік обертається кермо, робоча рідина під тиском подається в порожнину над поршнем або під ним.

Коли рульове колесо стоїть по центру, насос перекачує робочу рідину без навантаження фактично вхолосту. Тільки-но кермо починає повертатися, тиск рідини в системі зростає і досягає максимуму при крайньому (правому або лівому) положенні рульового колеса.

Принципова схема системи гідравлічного підсилювача рульового керування
Малюнок 8.8 Принципова схема системи гідравлічного підсилювача рульового керування.

Рульовий механізм з гідравлічним підсилювачем
Малюнок 8.9 Рульовий механізм з гідравлічним підсилювачем.

Увага
В автомобілі з гідравлічним підсилювачем рульового керування забороняється тривалий час утримувати кермо в одному з крайніх положень, оскільки це може призвести до пошкодження нагнітального насоса.

Насос може приводитися ременем від двигуна або ж від окремого електродвигуна.

Електромеханічний підсилювач рульового керування

Гідравлічний привод підсилювача рульового керування «вибагливий»: необхідно регулярно стежити за всіма з’єднаннями, щоб учасно виявити й усунути витік робочої рідини. Крім того, є імовірність засмічення робочої рідини. У разі необхідності зняття рульового механізму виникає потреба в зливі робочої рідини. А при заправці гідропривода свіжою робочою рідиною необхідно виконувати операції з видалення повітря із системи. Зовсім інша річ — електромеханічний підсилювач: немає робочої рідини, патрубків, прокачування та є електродвигун і блок керування, який контролює частоту обертання рульового колеса. Блок керування також відстежує швидкість автомобіля і кути повороту керма. При певних значеннях швидкості він може посилати сигнал на електродвигун з метою «затиснення» або «відпускання» керма.

Примітка
Терміни «затиснути» і «відпустити» щодо керма з’явилися завдяки журналістам і означають збільшення або зменшення зусилля, необхідного для повороту рульового колеса, відповідно.

Існує кілька схем установки електродвигуна підсилювача:

  • на рульовій колонці;
  • на валу-шестерні рульового механізму;
  • на рульовому механізмі.

Численні тести автомобілів з електромеханічним підсилювачем показали, що найліпша схема встановлення електродвигуна — на рульовому механізмі, оскільки цим досягається найліпший зворотний зв’язок рульового керування.

Приклад рульового керуванн я з електромеханічним підсилювачем
на рульовій колонці
Малюнок 8.10 Приклад рульового керуванн я з електромеханічним підсилювачем на рульовій колонці.

Примітка
Під зворотним зв’язком рульового керування розуміють зв’язок із дорогою. Адже, коли ми обертаємо кермо, колеса повертаються, впливаючи таким чином на дорогу, а під час руху на колесо діє безліч сил, пов’язаних із його коченням. Так от: передача всіх цих сил від дороги на колесо та далі на кермо і є зворотним зв’язком. Виражається цей зв’язок, переважно, в пропорційно зростаючому зусиллі на рульовому колесі, яке залежить від кута повороту керма і швидкості руху автомобіля. Термін найчастіше застосовується для автомобілів із підсилювачем рульового керування.

Якщо на машині з підсилювачем керма зворотного зв’язку немає, значить зусилля на кермовому колесі не змінюється залежно від кута повороту керма і швидкості проходження автомобілем повороту. Коли автомобіль стоїть на місці або рухається повільно, то легкість обертання керма тільки на ліпше. Однак при маневруванні на швидкості відсутність на кермі зусилля, що пропорційно підвищується, може зіграти злий жарт, оскільки за об’єктивними і суб’єктивними відчуттями важко буде обрати єдино правильне положення керма.

Підрозділ 8.1 Призначення і будова рульового керування

Система опалення та кондиціонування. Призначення, будова і принцип дії
Засоби захисту пішоходів

Розділ 9. Кузов і елементи системи пасивної безпеки


 
comments powered by Disqus