Видавництво Моноліт +38(056)735-50-35 +38(095)931-39-89;

3.2 Схеми розташування агрегатів автомобіля

Спочатку схем взаємного розташування агрегатів було небагато. Якщо згадати найперші саморушні візки Даймлера й Бенца, то слід зазначити, що в них двигун був розташований позаду, над задньою віссю. Однак із розвитком автомобільної індустрії конструктори й інженери почали вирішувати проблеми, пов’язані з більш раціональним використанням простору кузова.

Розваговка автомобіля

Те, у якому місці розташовані двигун, коробка передач і головна передача, впливає на розподіл ваги автомобіля (так звану розваговку), а від неї у свою чергу безпосередньо залежить керованість автомобіля.

Розваговка автомобіля — розподіл ваги автомобіля на передню і задню осі, виражений у відсотках. Простіше кажучи, коли автомобіль стоїть на поверхні, він тисне на неї з певною силою, що відповідає його вазі. Розподіл ваги по осях залежить від конструкції транспортного засобу.

Примітка
Розваговка вказується у відсотках, причому перше число відображає вагу, що припадає на передню вісь, а друге — вагу, що припадає на задню. Наприклад: «60 % на 40 %» або «50 % на 50 %».

Компонувальні схеми автомобілів

Розташування основних агрегатів — двигуна, коробки передач і головної передачі — одне щодо одного в межах кузова називають компонувальною схемою автомобіля.

1. Перша й одна з найпоширеніших донедавна схем – класична.

Під класичним компонуванням мається на увазі установка двигуна попереду подовжньо (тобто вздовж осі автомобіля) над передньою віссю з приводом на задні колеса (схема зображена на малюнку 3.5).

Класична компонувальна схема автомобіля
Малюнок 3.5 Класична компонувальна схема автомобіля.

При цьому коробка передач може бути приєднана до двигуна, а може бути розташована поруч із головною передачею, а в окремих випадках навіть мати спільний із головною передачею корпус (тоді говорять, що «коробка передач у блоці з головною передачею»). Щодо взаємного розташування елементів шасі й двигуна — усе доволі просто, але є недолік: тунель у днищі кузова, усередині якого проходить карданний вал, що передає обертання від двигуна до коліс. Він «з’їдає» простір для ніг пасажирів заднього сидіння.

2. Подовжньо розташований двигун із приводом на передні колеса (показаний на малюнку 3.6). Така компоновка характерна для автомобілів марки Audi. Завдяки цій схемі розташування основних агрегатів конструктори практично позбулися центрального тунелю в днищі кузова, принаймні в задній частині салону.

Подовжнє розташування двигуна з приводом на передні колеса
Малюнок 3.6 Подовжнє розташування двигуна з приводом на передні колеса.

3. Поперечно розташований двигун із приводом на передні колеса (показаний на малюнку 3.7). Коробка передач приєднана до двигуна й має спільний із головною передачею корпус. Позитивним аспектом цього конструктивного рішення є компактність усього силового агрегату й можливість раціонального й повного використання всього простору всередині салону автомобіля (відсутній центральний тунель і тунель під коробку передач).

Поперечне розташування двигуна з приводом на передні колеса
Малюнок 3.7 Поперечне розташування двигуна з приводом на передні колеса.

4. Подовжнє розташування двигуна за задньою віссю з приводом на задні колеса (ще називають «заднім розташуванням двигуна») (показано на малюнку 3.8). Така компоновка нині рідкість і застосовується переважно фірмою Porsche.

Подовжнє розташування двигуна за задньою віссю з приводом на задні колеса
Малюнок 3.8 Подовжнє розташування двигуна за задньою віссю з приводом на задні колеса.

5. Подовжнє розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса (показано на малюнку 3.9). Коробка передач при цьому знаходиться за двигуном.

Подовжнє розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса
Малюнок 3.9 Подовжнє розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса.

Про таке розташування іноді кажуть: «двигун у базі», маючи на увазі, що геометрично двигун знаходиться в межах колісної бази автомобіля (дивіться «Основні технічні характеристики автомобіля»).

Примітка
До речі, є варіанти, коли для отримання кращої розваговки по осях двигун, розташований попереду подовжньо, зміщують далеко за передню вісь, поміщаючи його в межах колісної бази (така компоновка показана на малюнку 3.10.).

Подовжнє розташування двигуна за передньою віссю з приводом на задні колеса
Малюнок 3.10 Подовжнє розташування двигуна за передньою віссю з приводом на задні колеса.

6. Поперечне розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса (малюнок 3.11).

Поперечне розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса
Малюнок 3.11 Поперечне розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса.

Варто відзначити, що майже за будь-якого розташування двигуна можливий привід на всі колеса (докладніше про це — в розділі «Трансмісія»).

Розрізняють два основні варіанти повного приводу:

  • Постійний повний привід
    За такого варіанта підключення всі чотири колеса сприймають обертання від двигуна постійно.
  • Повний привід (значна частина всіх сучасних легкових автомобілів обладнані саме за такою схемою).
    У цьому випадку передні або задні колеса підключаються (на додачу до основних ведучих коліс) до тяги двигуна через спеціальний механізм (муфту), тільки коли електроніка вважатиме це за потрібне, наприклад, якщо основні колеса почнуть буксувати.

Підрозділ 3.1 Основні елементи легкового автомобіля

Очисники та омивачі скла. Призначення і принцип роботи
Система пуску. Стартер, його будова і робота

Підрозділ 3.3 Основні технічні характеристики автомобіля


 
comments powered by Disqus