1. Загальні положення

На даний час в Україні діють єдині Правила дорожнього руху, які мають нормативний характер. Вони затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 і базуються на Законі України «Про дорожній рух».
Аналогічні документи існують у всіх цивілізованих країнах.
Правила дорожнього руху не повинні суперечити Конституції України та іншим законодавчим актам України.

Правосторонній рух встановився стихійно і зараз є для нас найбільш звичним. Головним чинником, який вплинув на вибір сторони руху, стало те, що більшість людей правші. У ті далекі часи, коли кінні екіпажі були основним засобом пересування, візничі обирали правий бік дороги, оскільки звідти легше було направляти коней на узбіччя сильнішою правою рукою. Спочатку це була негласна традиція, яка пізніше закріпилася як норма правостороннього руху. У сучасних механічних транспортних засобах місце водія і кермо, як правило, розташовуються так, щоб водій міг краще контролювати рух відносно зустрічного транспортного потоку. Так, на автомобілях, призначених для правостороннього руху, кермо має розташовуватися ліворуч, а на призначених для лівостороннього руху - праворуч.
Пересування транспортних засобів на гусеничному ходу дозволяється тільки на місцевих дорогах без твердого покриття за мінусової температури атмосферного повітря (ст. 29 Закону України «Про дорожній рух»).
Відповідно до ст. 29 Закону «Про дорожній рух», на території України не допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів з правостороннім розташуванням керма, оскільки такі транспортні засоби будуть створювати небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Будь-який учасник дорожнього руху повинен знати і виконувати Правила дорожнього руху. Незнання Правил дорожнього руху не звільняє від відповідальності за їх порушення. Учасники дорожнього руху мають дотримуватися етики поведінки і допомагати іншим учасникам у складних дорожніх умовах руху. Водії повинні заздалегідь займати потрібні смуги руху, щоб не створювати "тягнучок" і не перешкоджати руху громадського транспорту.

Кожний учасник дорожнього руху має дотримуватися Правил дорожнього руху і може розраховувати на дотримання цих Правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі. Це має бути гарантією передбачуваності розвитку ситуації на дорозі. Будь-яке відхилення від вимог та положень Правил може призвести до порушення встановленого порядку руху дорогами України і створення аварійної ситуації.

Під терміном «бездіяльність», головним чином, мається на увазі ненадання допомоги особі, причетній до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо учасник або випадковий свідок події має необхідні знання для надання медичної допомоги, то він зобов'язаний надати першу допомогу потерпілим до прибуття швидкої допомоги. У будь-якому випадку необхідно якомога швидше повідомити у відповідні служби про подію, що сталася.
За ненадання допомоги особі, яка її потребує, може настати навіть кримінальна відповідальність відповідно до ст. 136 Кримінального кодексу України.

За умови узгодження з органами державного управління автомобільними дорогами, на дорогах можуть проводитися демонстрації, масові гуляння та спортивні змагання, може бути організована виробнича діяльність (будівництво), а також можуть бути встановлені рекламоносії.

Даний пункт Правил дорожнього руху підкреслює обов'язки водіїв, пішоходів і пасажирів перед такими категоріями учасників дорожнього руху, як діти, літні громадяни, а також особи з ознаками інвалідності, які через певні обставини не можуть виконати вимоги Правил дорожнього руху або не повністю усвідомлюють, що вони своїми діями створюють небезпеку чи перешкоду для інших учасників дорожнього руху. При появі дітей, людей похилого віку або людей з ознаками інвалідності у межах проїзної частини водій зобов'язаний знизити швидкість, поступитися дорогою і т. ін., пішохід зобов'язаний допомогти перейти проїзну частину, якщо в цьому є необхідність, зорієнтуватися на місцевості і т. ін.; пасажир зобов'язаний створити комфортні умови перебування зазначених осіб у транспортному засобі, допомогти зорієнтуватися на місцевості, якщо зазначені особи перебувають поза транспортним засобом, і т. ін.

Обмеження дорожнього руху або заборона руху можуть бути організовані на підставі ордеру, виданого Укравтодором, службою державного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який має бути узгоджений з органами поліції. Без ордеру обмеження дорожнього руху або заборона руху можуть бути організовані у разі стихійного лиха або під час виконання аварійних робіт. Умови запровадження обмежень дорожнього руху, не передбачених даними Правилами, зазначені у ст. 26 і 26-1 Закону України «Про дорожній рух». Недотримання вимог нормативних актів є неправомірним.

У зв'язку з тим, що деякі особи не бажають добровільно дотримуватися правил дорожнього руху, виникла необхідність застосування до них примусових заходів впливу. Залежно від виду порушення, згідно з чинним законодавством, передбачена дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільна відповідальності.
За порушення Правил дорожнього руху застосовуються переважно заходи адміністративного впливу у вигляді попередження, штрафу або тимчасового позбавлення права керування транспортним засобом.
Якщо порушення Правил призвели до загибелі або травмування людей, особи, винні у цьому, притягаються до кримінальної відповідальності.
Згідно з Цивільним кодексом, власник (водій) транспортного засобу, причетний до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, може нести матеріальну відповідальність за завдану шкоду.

Автобус - це автомобіль, призначений для перевезення пасажирів, який обладнаний місцями для сидіння у кількості більше дев'яти, враховуючи місце водія. Згідно з ДСТУ 2984-95, розрізняють сім видів автобусів: мікроавтобус; автобус загального призначення; міський автобус; міжміський автобус; автобус далекого прямування; спеціалізований автобус; зчленований автобус.

Відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV автомобільні дороги поділяють на чотири види: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міста, а також інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях.

Автопоїзди використовуються для підвищення продуктивності вантажних перевезень, для транспортування довгомірних і великогабаритних вантажів. Автопоїзди позначаються трьома ліхтарями оранжевого кольору, встановленими в ряд на даху кабіни тягача.

При виборі безпечної дистанції водієві необхідно враховувати технічний стан транспортного засобу, погодно-кліматичні умови, стан проїзної частини, швидкість руху і траєкторію руху учасників дорожнього руху.

Відстань між боковими частинами різних об'єктів або суб'єктів, що беруть участь у дорожньому русі, повинна забезпечувати безпеку дорожнього руху, тому в Правила введений термін, який пояснює, що таке безпечний інтервал. Водії повинні пам'ятати, що збільшення швидкості транспортного засобу може призвести до зниження його маневреності під час обгону, випередження або об'їзду перешкод, що знаходяться в межах проїзної частини, у зв'язку з цим слід з особливою увагою ставитися до вибору безпечного інтервалу.

Теоретично безпечною швидкістю може вважатися тільки швидкість автомобіля, що дорівнює нулю, оскільки лише тоді транспортний засіб не може заподіяти ніякої шкоди іншим учасникам дорожнього руху. Однак такий підхід до розуміння терміна «безпечна швидкість» суперечить сутності руху, тому в Правилах дорожнього руху під терміном «безпечна швидкість» мається на увазі швидкість руху, за якої водій може безпечно керувати транспортним засобом і яка дозволяє водієві в разі екстреного гальмування зупинити транспортний засіб перед перешкодою, що з'явилася зненацька.

Правила буксирування викладені у пункті 23 даних Правил.

Вантажні автомобілі поділяються на п'ять видів: вантажопасажирський автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення як пасажирів, так і вантажів, якщо такий автомобіль має повну масу до 3,5 т, для керування ним достатньо мати посвідчення водія категорії «В»; вантажний автомобіль загального призначення - вантажний автомобіль з бортовою платформою відкритого або закритого типу, що не обладнаний засобами самозавантаження, саморозвантаження чи іншим спеціальним обладнанням (необхідно мати водійське посвідчення категорії «С1» або «С»); вантажний автомобіль автопоїзд - вантажний автомобіль з бортовою платформою і тягово-зчіпним пристроєм або сідловим пристроєм, призначений для буксирування причепа або напівпричепа, повна маса якого більше 750 кг (необхідно мати водійське посвідчення категорії «С1Е» або «СЕ»); спеціальний вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій (автокрани, пожежні автомобілі, бетономішалки тощо); спеціалізований автомобіль - вантажний автомобіль, обладнаний засобами самозавантаження, саморозвантаження або іншим спеціальним обладнанням і призначений для перевезення вантажів певної категорії (автомобіль-самоскид, автомобіль-цистерна, автомобіль-рефрижератор).

Велосипед (від лат. velox - «швидкий» і pedis - «ноги») - колісний транспортний засіб, який приводить в рух сила людських м'язів через ножні педалі або (рідко) через ручні важелі. Найбільш поширені велосипеди з двома колесами, але бувають також одноколісні та триколісні велосипеди, а також велосипеди з великою кількістю коліс. Якщо на велосипед встановлюється електродвигун, то перший автоматично стає мопедом.
У зв'язку з відсутністю двигуна велосипеди не зараховані до механічних транспортних засобів, але, незважаючи на це, особи, що керують велосипедами, зобов'язані виконувати не тільки вимоги пункту 6 Правил, а й інших пунктів, що стосуються порядку руху транспортних засобів.

Велосипедист - це людина, яка використовує велосипед у власних потребах. Велосипедист є водієм згідно з Конвенцією про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року), незважаючи на те, що в термінології Правил дорожнього руху України використовується інше поняття «водій».

З метою забезпечення безпеки велосипедистів велосипедна доріжка облаштовується окремо від проїзної частини, а у випадках коли вона сполучена з проїзною частиною, така доріжка відокремлюється від проїзної частини суцільною лінією розмітки (1.1). Водіям механічних транспортних засобів забороняється заїжджати на велосипедну доріжку, а під час поворотів ліворуч або праворуч вони повинні поступатися дорогою велосипедистам, які рухаються велосипедною доріжкою, сполученою з проїзною частиною. У дозволених місцях перетину велосипедної доріжки транспортними засобами велосипедна доріжка позначається розміткою 1.15. Якщо велосипедна доріжка перетинає проїзну частину і не сполучена з проїзною частиною, то водії велосипедів зобов'язані надати перевагу в русі водіям механічних транспортних засобів, які рухаються проїзною частиною.

Термін «видимість у напрямку руху» дозволяє водієві сформувати правильне ставлення до вибору безпечної швидкості руху, що, у свою чергу, забезпечує можливість зупинки транспортного засобу, не допускаючи його зіткнення з об'єктом, що з'явився в полі зору водія.

При використанні даного терміна слід звернути увагу на те, що в Правилах чітко визначені випадки, які можуть змусити особу, що керує транспортним засобом, зупинитися. При цьому мається на увазі неумисне припинення руху навіть у місцях, де зупинка може бути заборонена Правилами дорожнього руху. У таких випадках на транспортному засобі вмикається аварійна світлова сигналізація, встановлюється знак аварійної зупинки на віддаленні від транспортного засобу: в населеному пункті - 20 м, за межами населеного пункту - 40 м, при цьому повинні бути вжиті всі заходи для того, щоб прибрати транспортний засіб за межі тієї проїзної частини, де зупинка заборонена. Необгрунтоване припинення руху в місці, де це заборонено, є порушенням Правил дорожнього руху.

Транспортні засоби рухаються з різними швидкостями, і неминуче ті засоби пересування, які рухаються з більшими швидкостями, будуть наздоганяти транспорт, що рухається більш повільно. Для того щоб не створювати заторів у русі, допускається випередження одних транспортних засобів іншими. Випередження може бути здійснене як в межах однієї смуги руху (якщо габарити транспортних засобів дозволяють це виконати), так і суміжними смугами на дорогах, що мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку. Хотілося б відзначити, що випередження може бути здійснене як з лівого боку, так і з правого, якщо дозволяють ширина проїзної частини і габарити транспортних засобів.

Не завжди власник транспортного засобу є особою, яка керує транспортним засобом. Тому введення терміна «власник транспортного засобу» обумовлено тим, що окремі законодавчі та нормативноправові акти передбачають відповідальність за наслідки правопорушення саме власника, а не іншої особи, яка керує транспортним засобом.

У Правилах дорожнього руху наголошується, що водієм може бути особа, яка керує будьяким транспортним засобом і має посвідчення водія, що дає право керування цим транспортним засобом. Категорії транспортних засобів, якими дозволено керувати, маючи при собі посвідчення водія, наведені у пункті 2.13 Правил дорожнього руху України.

Наказом Державної служби автомобільних доріг України та Міністерством внутрішніх справ України затверджено Технологічний регламент № 219/198 від 07.05.08, який визначає процедуру габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування за допомогою стаціонарних чи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю. Габаритно-ваговий контроль здійснюється уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями спільно з відповідними підрозділами поліції виключно в пунктах габаритно-вагового контролю. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю має бути оснащений відповідними знаками та обладнанням. До пересувного пункту габаритно-вагового контролю транспортні засоби направляються відповідним підрозділом поліції України. У пункті габаритно-вагового контролю транспортний засіб перевіряється на відповідність вимогам пункту 22.5 Правил дорожнього руху. Якщо транспортний засіб відповідає вимогам пункту 22.5, він продовжує рух, якщо ж є порушення, складається акт у двох примірниках (другий примірник передається водію), і водій зобов’язаний сплатити за проїзд автомобільними дорогами загального користування (від пункту завантаження до пункту розвантаження), після чого співробітники підрозділу поліції видають дозвіл на подальший рух такого транспортного засобу.
Водій великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність до встановлених нормативів, попередньо сплативши за проїзд автомобільними дорогами загального користування від місця завантаження до пункту габаритно-вагового контролю. Після приведення транспортного засобу у відповідність до вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху має бути проведений повторний габаритно-ваговий контроль. За умови відповідності пункту 22.5 Правил дорожнього руху транспортний засіб може продовжити рух до місця призначення без внесення будь-якої плати за користування автомобільними дорогами загального призначення від пункту габаритно-вагового контролю до пункту розвантаження.

Газони - штучно створювані ділянки на схилах і укосах доріг, не призначені для руху ТЗ і пішоходів. Газон дозволяє створити гармонійний вигляд міста.

Важливим для забезпечення безпеки дорожнього руху є розуміння водієм терміна «гальмівний шлях», оскільки гальмівний шлях визначається умовами, в яких рухався транспортний засіб (початкова швидкість гальмування, стан дорожньої поверхні, стан і марка шин транспортного засобу, завантаженість транспортного засобу та ефективність роботи гальмівної системи). Водії великовантажних транспортних засобів мають пам'ятати, що під час руху одного і того ж транспортного засобу у завантаженому та порожньому стані гальмівний шлях завантаженого транспортного засобу буде більшим, ніж у порожнього.

Термін «головна дорога» використовується для визначення черговості руху транспортних засобів через нерегульовані перехоещення двох або більше проїзних частин. Якщо дві проїзні частини, що перехрещуються на одному рівні, мають однаковий статус і рух не регулюється регулювальником або світлофором, то на таких перехрещеннях необхідно керуватися вимогами пункту 10.11 даних Правил. Відповідно до будівельних норм і правил ДБН В.2.3-4-2000 «Автомобільні дороги», в'їзди і з'їзди з доріг повинні мати покриття довжиною від 100 до 200 м, аналогічне покриттю головної дороги. Наявність такого покриття при в'їзді на головну дорогу не робить другорядну дорогу рівнозначною головній.

З метою уникнення можливих конфліктних ситуацій, що виникають при перетині доріг на одному рівні, де відсутнє світлофорне регулювання, передбачена низка знаків (знаки 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 і 5.62), які зобов'язують водіїв транспортних засобів, що рухаються в певних напрямках, дати дорогу зустрічним або іншим транспортним засобам, траєкторію руху яких вони перетинають. Дане поняття, як і поняття «перевага», сприяє вирішенню конфліктних ситуацій, які можуть призвести до виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Денні ходові вогні (ДХВ) використовуються для позначення ТЗ у світлу пору доби для забезпечення безпеки дорожнього руху. З 1 жовтня до 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза межами населених пунктів мають бути увімкнені денні ходові вогні, а в разі їхньої відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

У визначенні терміна «дозволена максимальна маса» підкреслено, що це маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, пасажирами, водієм та їхнім багажем, і вона встановлюється заводом-виробником. У процесі експлуатації транспортного засобу дозволена максимальна маса змінюватися не може. Для того щоб зрозуміти сутність даного терміна, необхідно знати, що таке маса спорядженого транспортного засобу. Маса спорядженого транспортного засобу - це маса самого транспортного засобу, заправленого паливом, охолоджувальною рідиною і мастильними матеріалами в обсягах, встановлених заводом-виробником, а також укомплектованого запасним колесом, аптечкою, вогнегасником і знаком аварійної зупинки. Відповідно до деяких міжнародних та європейських нормативів до спорядженої маси транспортного засобу може зараховуватися також маса водія. Величину дозволеної максимальної маси транспортного засобу перевищувати в процесі експлуатації транспортного засобу заборонено, оскільки це може призвести до поломки і, як наслідок, в окремих випадках і до виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки в Правилах дорожнього руху деякі пункти містять інформацію, що стосується автопоїздів, крім терміна «дозволена максимальна маса» до Правил був введений термін «дозволена максимальна маса автопоїзда».

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - це небажана подія, що сталася в процесі руху транспортного засобу. Даний термін дає можливість учасникам дорожнього руху чітко визначити здійснену дію і виконати пов'язані з нею обов'язки, визначені Правилами дорожнього руху України (увімкнути аварійну світлову сигналізацію, встановити знак аварійної зупинки, викликати співробітників поліції тощо). ДТП може статися не тільки на проїзній частині, а й за її межами. Основними ознаками ДТП є: факт наявності руху транспортного засобу; факт нанесення травм людям та/або пошкодження їхнього майна в результаті зіткнення; подія має бути пов'язана з рухом транспортного засобу (якщо при відкриванні дверей нерухомого транспортного засобу пошкоджується інший нерухомий транспортний засіб, це не вважається дорожньо-транспортною пригодою і т. ін.).

У процесі експлуатації автомобільних доріг вони зношуються і руйнуються, час від часу дорожньоексплуатаційні служби здійснюють ремонт доріг та їхніх окремих ділянок. У зв'язку з цим до Правил дорожнього руху введено термін «дорожні роботи», для того щоб учасники дорожнього руху чітко розуміли, які заходи здійснюються дорожніми службами під час проведення ремонтних робіт.

Умови дорожнього руху залежать від безлічі факторів і є складовою частиною поняття «дорожня обстановка». Учасники дорожнього руху обов'язково повинні враховувати під час вибору безпечної швидкості руху та прийомів керування транспортним засобом дорожні умови руху, для того щоб уникнути ситуацій, які можуть призвести до ДТП.

Фактори, що визначають дорожню обстановку, різноманітні і непостійні. Вони істотно впливають на дорожній рух у цілому, і водій зобов'язаний заздалегідь прогнозувати поведінку інших учасників дорожнього руху, а також повинен своєчасно встигати реагувати на зміну ситуації, що склалася, в процесі керування транспортним засобом.

Оскільки в процесі руху транспортного состава на водія покладається низка обов'язків і відповідальність, він має чітко розуміти сутність терміна «експлуатація транспортного складу» і всебічно піклуватися про безпечні умови і режими руху транспортного засобу в процесі його експлуатації.

Естакади облаштовуються в місцях інтенсивного руху транспортних засобів, де не допускається перетин транспортних потоків на одному рівні і не допускається з'їзд з одного рівня на інший. Естакади можуть бути облаштовані над залізничними коліями, каналами та іншими інженерними спорудами.

Однією зі складових частин будьякого населеного пункту є так звана житлова зона, яка відповідає певним житлово-комунальним та санітарно-гігієнічним нормам проживання людей у певній місцевості. Зрозуміло, що в таких місцях пішоходи мають перевагу в русі, а швидкісні режими руху транспортних засобів обмежуються і складають не більше 20 км/год. У таких зонах знаки 5.34 «Житлова зона» та 5.35 «Кінець житлової зони» можуть і не встановлюватися, але водії, незалежно від наявності знаків 5.34 і 5.35, зобов'язані пропускати пішоходів у цих зонах. Рух у житловій та пішохідній зонах регламентується пунктом 26 даних Правил.

Згідно зі статтею 122-4 Кодексу про адміністративні правопорушення залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху з порушенням встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу від 15 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 306 грн), або громадські роботи строком від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт строком від 10 до 15 діб. Справи про притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною статтею розглядаються судом.

Залізничний переїзд - це перехрещення автомобільної дороги з коліями залізничного транспорту на одному рівні. Слід зазначити, що перехрещення дороги з трамвайними коліями не належить до залізничних переїздів, незалежно від того, облаштовані трамвайні колії окремо від проїзної частини чи сполучені з нею.

Під час впливу яскравого світла на зоровий апарат людини він починає адаптуватися, напружуючи м'язи ока і звужуючи зіницю. Процес адаптації може тривати у різних людей від декількох секунд до декількох хвилин. За цей проміжок часу дорожня обстановка може змінитися кілька разів (для порівняння: процес гальмування зі швидкості руху 60 км/год до повної зупинки може тривати на сухому асфальтовому покритті від 2 до 3 с). Якщо є передумови засліплення, водій зобов'язаний увімкнути аварійну світлову сигналізацію, тим самим проінформувавши інших учасників дорожнього руху про можливу небезпеку для руху на проїзній частині. Не дозволяється використовувати перемикання світла фар на дальнє світло, оскільки така дія може спровокувати засліплення водіїв зустрічного транспорту і сприяти ускладненню дорожньої обстановки.

Відмінність терміну «зупинка» від терміну «вимушена зупинка» головним чином полягає в тому, що водій навмисно зупиняється в дозволеному для цього місці з метою висадки або посадки пасажира, а також з метою завантаження або відвантаження вантажу. Зупинкою також вважається припинення руху транспортного засобу через причини, не пов'язані з посадкою або висадкою пасажирів, завантаженням або відвантаженням вантажу, але пов'язані з вимогами Правил поступитися дорогою іншим учасникам дорожнього руху.

Організовані групи людей іноді можуть створювати перешкоди для інших пішоходів або велосипедистів, тому Правилами дорожнього руху допускається їх рух проїзною частиною або узбіччям. Для того щоб водії могли розпізнати рух організованих груп людей у межах проїзної частини, введений термін «колона пішоходів». Колону пішоходів мають супроводжувати люди з червоними прапорцями (у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості з ліхтарями: спереду - білого кольору; позаду - червоного кольору) (пункт 4.5 ПДР).

Розуміння терміну «колона транспортних засобів» дозволяє іншим учасникам дорожнього руху виділити колону із загального потоку транспортних засобів і дотримуватися правил руху, об'їзду, випередження або їх обгону у дорожній обстановці, що склалася. Для регулювання порядку руху колони транспортних засобів в Правилах мається окремий розділ 25 «Рух транспортних засобів у колонах».Порядок руху транспортних засобів у колоні регламентується вимогами розділу 25 Правил.

Розуміння даного терміна дозволяє водієві зорієнтуватися на проїзній частині. Водій, керуючи транспортним засобом, повинен рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини (пункт 11.2 цих Правил).

Цей термін конкретизує положення транспортного засобу в межах проїзної частини. Під час руху будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, повинна дотримуватися правил дорожнього руху на проїзній частині і не повинна створювати небезпечних ситуацій, які можуть спричини утворення ДТП.

Легковий автомобіль - це автомобіль, призначений для перевезення пасажирів, який обладнаний місцями для сидіння в кількості не більше дев'яти, враховуючи місце водія. Легкові автомобілі бувають як із відкритими, так і з закритими типами кузовів. Легкові автомобілі поділяються на три види: легкові автомобілі загального призначення - легковий автомобіль, який не має спеціального обладнання і призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу; легковий автомобіль спеціальний - легковий автомобіль, який має спеціальне обладнання і призначений для виконання спеціальних робочих функцій (лабораторії на базі легкових автомобілів для досліджень тощо); легковий автомобіль спеціалізований - легковий автомобіль, що має спеціальне обладнання і призначений для перевезення пасажирів певних категорій (автомобілі поліції, автомобілі швидкої допомоги, таксі, навчальні автомобілі тощо).

Будь-яку зміну напрямку руху ТЗ можна віднести до такого поняття, як маневр (маневрування). Усі ознаки даного руху перераховані в даному терміні.

Цей термін виділяє деякі категорії транспортних засобів, що можуть відступати від вимог дорожніх знаків 3.1; 3.2; 3.21-3.24; 3.34; 4.1-4.6 і дорожньої розмітки 1.4 (жовтої). Туристичні транспортні засоби не є маршрутними, тому особи, що керують ними, зобов'язані виконувати всі положення Правил дорожнього руху, що стосуються водіїв механічних транспортних засобів.

Термін «механічний транспортний засіб» конкретизує перелік транспортних засобів, на які поширюються деякі вимоги Правил дорожнього руху України. Водії інших транспортних засобів можуть відступати від вимог, що висуваються до механічних транспортних засобів.

В Правила дорожнього руху термін «мікроавтобус» має відмінне значення від терміну «автобус», оскільки не зважаючи на те, що «мікроавтобус» згідно ДСТУ 2984-85 є автобусом, на нього не поширюються вимоги п. 12.6 г), що стосуються швидкості руху за межами населеного пункту та на дорогах, які позначені знаком 5.47 і проходять через населені пункти.

До Правил дорожнього руху невипадково введений даний термін. Він дозволяє учасникам дорожнього руху відрізнити міст від інших інженерних споруд мостового типу, зокрема естакади і шляхопроводу.

Термін «мопед» позначає в Правилах дорожнього руху категорію двоколісних транспортних засобів, які за своїми технічними характеристиками поступаються більш швидким двоколісним транспортним засобам і перевершують велосипеди. Мопед незалежно від його зовнішнього вигляду має такі характерні ознаки: двигун об'ємом до 50 см³ та/або електродвигун потужністю до 4 кВт. Якщо двоколісний транспортний засіб обладнаний одночасно педалями та електродвигуном потужністю до 4 кВт, то він прирівнюється до мопеда, а особа, яка керує ним, зобов'язана мати посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «А1». Максимальна швидкість руху мопеда обмежується 60 км/год.

Ця категорія транспортних засобів за своїми технічними характеристиками поступається легковим автомобілям, але перевищує характеристики таких транспортних засобів, як мопеди. Мотоцикли здатні розганятися до швидкостей, з якими рухаються легкові автомобілі, але з огляду на те, що двоколісні транспортні засоби можуть бути менш стійкими, ніж автомобілі, під час раптової зміни дорожньої обстановки, максимальна швидкість руху мотоциклів обмежується 80 км/год Правилами дорожнього руху України.

У таких місцях водій зобов'язаний знизити швидкість і дотримуватися порядку руху в населеному пункті, оскільки на проїзну частину можуть виходити люди різних категорій і різного віку. Максимальна швидкість руху будь-яких транспортних засобів на ділянці доріг населеного пункту від знака 5.49 до знака 5.50 обмежується 50 км/год, але в деяких випадках, коли проїзна частина позначена знаком 5.51, водій може не виконувати цю вимогу і рухатися зі швидкістю до 90 км/год або більшою, якщо дорога до знака 5.51 дозволяла такий рух. Якщо після знака 5.51 встановлений дорожній знак 5.53, то швидкісний режим руху на позначеній ділянці обмежується 50 км/год Правилами дорожнього руху. Дія знака 5.53 скасовується знаком 5.54.

Розуміння даного терміна зможе допомогти водієві вчасно розпізнати ситуацію, за якої водій у міру своїх навичок і умінь має реалізувати низку норм поведінки і дій, завдяки яким буде усунена небезпека.

Даний термін Правил дорожнього руху означає видимість дороги у напрямку руху транспортного засобу, зумовлену тимчасовим погіршенням оглядовості внаслідок утворення туману, опадів (дощу або снігу), запиленістю повітря або утворенням смогу, який виникає в результаті надмірних викидів в атмосферу продуктів згоряння. Величина відстані недостатньої видимості в 300 м обрана невипадково: ця величина визначена з розрахунку руху транспортних засобів зі швидкістю 90 км/год дорогою з мокрим асфальтовим покриттям.

У процесі руху транспортних засобів виникають випадки, коли необхідно здійснити рух зустрічною смугою. Такий маневр сам собою є небезпечним, оскільки може призвести до виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Під час виконання обгону водій зобов'язаний контролювати не тільки траєкторію свого руху, але й траєкторію руху транспортного засобу, який він обганяє, а також оцінювати швидкість усіх учасників дорожнього руху.

На відміну від терміна «недостатня видимість» термін «обмежена оглядовість» роз'яснює водієві, що на проїзній частині через об'єктивні причини (рельєф місцевості, раптова поява транспортних засобів тощо) може бути обмежена оглядовість, що може призвести до створення аварійної обстановки або ДТП. У таких місцях встановлюються попереджувальні знаки 1.1-1.4.3, 1.6, 1.39, а водії зобов'язані знижувати швидкість руху свого транспортного засобу.

Для підвищення безпеки дорожнього руху, а також всебічного огляду дорожньої обстановки водієм під час проектування транспортного засобу оглядовості з місця водія приділяється велика увага. Грамотно спроектовані транспортні засоби за допомогою дзеркал заднього виду та відеокамер з цифровими відеотерміналами забезпечують всебічну оглядовість водію, коли його погляд спрямований вперед, у напрямку руху транспортного засобу.

Ділянка на наземних пішохідних переходах або частина розділювальної смуги, через яку пролягає пішохідний перехід, вільна від руху транспорту, що використовується пішоходами, які не встигли перейти проїзну частину, для забезпечення безпеки дорожнього руху на дорогах з декількома проїзними частинами.

У процесі руху транспортного засобу пасажири повинні пам'ятати, що їхнє життя залежить від дій водія, тому вони не мають відволікати водія від керування транспортним засобом.

Для уникнення можливих конфліктних ситуацій, що виникають при перетині доріг на одному рівні, де відсутнє світлофорне регулювання, Правилами дорожнього руху передбачена низка знаків (знаки 2.3, 2.6 і табличка 7.8), які визначають перевагу транспортних засобів у певних напрямках руху. Розуміння даного терміна сприяє вирішенню конфліктних ситуацій, які можуть призвести до виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Діти - це категорія учасників дорожнього руху, які часто не усвідомлюють, що своїми діями вони можуть створювати небезпеку для руху іншим учасникам, відволікати водія від керування транспортним засобом і т. ін. У зв'язку з цим Правила регламентують їх перевезення і встановлюють відповідальність супроводжуючих їх осіб. Звичайно, перевезення організованих груп дітей вимагає присутності співробітника медичної служби для надання першої медичної допомоги у разі травмування дітей.

Чітке розуміння водіями терміна «перехрестя» забезпечує безпеку дорожнього руху в місцях перетину доріг на одному рівні. Саме на перехрестях утворюється безліч ситуацій, пов'язаних з небезпекою для руху, і трапляється більшість дорожньо-транспортних пригод. Кожен водій зобов'язаний знати межі перехрестя, оскільки Правилами дорожнього руху визначається низка ситуацій, таких, наприклад, як зупинка, рух заднім ходом тощо, які заборонені на перехрестях. Перехрестями не вважаються самовільно проторовані з'їзди, в'їзди та виїзди з житлових зон та інших прилеглих територій.

Крім осіб, перелічених у визначенні терміна «пішохід», пішоходами можуть бути також особи, які знаходяться на проїзній частині на лижах, ковзанах, скейтбордах, самокатах, роликах, а також особи, які штовхають велосипед, мопед або мотоцикл і т. ін. Слід зазначити, що особи, які виконують якусь роботу на проїзній частині (наприклад, дорожні працівники, регулювальники тощо), не є пішоходами і можуть пересуватися в межах проїзної частини, в місцях, де рух пішоходів заборонений. Такі учасники дорожнього руху зобов'язані попередньо встановити на проїзній частині знаки або огорожі, які проінформують водіїв про небезпеку при русі даною ділянкою дороги.

У місцях інтенсивного руху транспортних засобів, а також у місцях, де рух транспортних засобів перетинається з рухом пішоходів, організовуються пішохідні переходи. Пішохідні переходи можуть бути як регульованими, так і нерегульованими. Нерегульовані пішохідні переходи можуть бути на одному рівні з проїзною частиною, а також підніматися над нею (надземні) або проходити під нею (підземні). Якщо ознаки пішохідного переходу відсутні (дорожні знаки 5.38.1, 5.38.2, 5.40.1, 5.40.2, 5.41.1 і 5.41.2, а також розмітка 1.14.1, 1.14.2 і 1.14.3), то пішохід має визначити ширину пішохідного переходу на перехресті, де перехід не заборонений, за шириною тротуару, який відповідає напрямку руху пішохода.

Оскільки пішоходи є найповільнішими учасниками дорожнього руху, для них передбачені спеціальні місця для руху, що відокремлені від проїзних частин і можуть позначатися дорожньою розміткою 1.1 або дорожнім знаком 4.16. Якщо такі спеціальні місця відсутні, то пішоходам дозволяється пересуватися велосипедними доріжками, не заважаючи при цьому велосипедистам, або проїзною частиною, назустріч транспортним засобам. Рух назустріч необхідний для того, щоб пішоходи бачили транспортний засіб, що наближається, а також мали змогу уникнути наїзду в разі непередбачених обставин під час руху транспортних засобів. Пішоходи, які ведуть мопед, мотоцикл, велосипед, а також пішоходи на інвалідних візках у разі відсутності пішохідних доріжок повинні пересуватися проїзною частиною попутно транспортним засобам, оскільки вищезазначені транспортні засоби обладнані світлоповертальними елементами: ззаду - червоного кольору, спереду - білого кольору, з боків - жовто-гарячого кольору. Такий рух передбачений для того, щоб не дезінформувати водіїв транспортних засобів щодо дорожньої обстановки, що склалася.

Основною ознакою, що характеризує таку територію, є безпосередня її близькість до проїзної частини. При в'їзді на прилеглу територію або виїзді з неї водії зобов'язані поступатися дорогою всім учасникам дорожнього руху, траєкторію руху яких вони перетинають. В'їзди і виїзди з прилеглих територій не скасовують дію встановлених перед ними дорожніх знаків.

Цей термін Правил дорожнього руху охоплює цілу низку різновидів причіпного складу транспортних засобів, таких як одновісні, двовісні та багатовісні причепи, напівпричепи і причепи-розпуски для перевезення довгомірних вантажів (ліс, труби тощо). Правилами дорожнього руху забороняється експлуатація причепів будь-якого типу, якщо вони не зареєстровані в органах МВС України, експлуатуються без номерних знаків або не відповідають характеристикам автомобіля-тягача.

Дорога може складатися з декількох проїзних частин, тому, для того щоб водій міг орієнтуватися в межах дороги, в Правилах дорожнього руху визначений термін «проїзна частина». Якщо дорога має декілька проїзних частин, то проїзні частини відокремлюються одна від одної розділювальною смугою.

Введення терміна «регулювальник» зумовлено необхідністю роз'яснення учасникам дорожнього руху прав і обов'язків тих осіб, які мають право регулювати дорожній рух. Слід зазначити, що регулювальники повинні мати відповідний одяг, розпізнавальні знаки, жезл або прапорець, а також свисток. Причому при регулюванні дорожнього руху жезл можуть використовувати лише поліцейські та спеціально навчені особи військової інспекції безпеки дорожнього руху.

Дана категорія транспортних засобів має ряд переваг перед нерейковими транспортними засобами, якщо вони рухаються однією й тією ж самою дорогою. Рейкові транспортні засоби не мають жодних переваг, якщо вони виїжджають з депо (пункт 17.3 даних Правил).

Термін «розділювальна смуга» використовується для усвідомлення водіями того, що даний елемент призначений для відокремлення транспортних потоків, що рухаються на великих швидкостях. Заїжджати на розділювальну смугу транспортним засобам заборонено, крім випадків, коли без цього неможливо уникнути дорожньо-транспортної пригоди, або на вимогу співробітника поліції в разі об'їзду небезпечної ділянки, розташованої на смузі руху транспортного засобу. У населених пунктах функцію розділювальної смуги може виконувати бульварна смуга, якою організовується пішохідний рух. У разі якщо розділювальною смугою організовано рух рейкових транспортних засобів (трамваїв), водіям нерейкового транспорту заїжджати на рейки попутного або зустрічного напрямку руху забороняється.

Основним елементом будь-якої проїзної частини є так звана смуга руху, в межах якої може рухатися транспортний засіб. Згідно звимогами ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Технічні умови. Методи контролю. Правила застосування», при нанесенні розмітки доріг ширину смуги руху необхідно обирати з урахуванням категорії доріг, відповідно до ДБН В.2.3-4 та ДБН В.2.3-5. Ширина смуги руху, що розмічається, не повинна бути менше 3,0 м. Дозволено зменшувати ширину смуги, призначеної для руху легкових автомобілів, до 2,75 м із запровадженням необхідних обмежень режиму руху (максимальної швидкості, зупинки і стоянки, спеціальних смуг для руху маршрутних транспортних засобів). Якщо смуга для руху не позначена розміткою або непомітна через бруд або сніг, то водії повинні самі визначити її ширину, виходячи з ширини проїзної частини, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Основною відмінністю терміна «стоянка» від терміна «зупинка» є те, що стоянкою вважається припинення руху, не пов'язане з операціями посадки і висадки пасажирів, завантаженням і відвантаженням вантажу протягом періоду часу більше 5 хвилин. Якщо стоянка здійснюється поза населеним пунктом, вона повинна здійснюватися у міру можливостей і умов за межами дороги, а якщо це неможливо, то транспортний засіб необхідно ставити якомога ближче до правого краю проїзної частини і тільки у напрямку руху транспортного потоку.

Розуміння даного терміна дозволяє учасникам дорожнього руху однозначно трактувати час, коли розпочинається темна або світла пора доби.

Термін «транспортний засіб» означає сукупність усіх механічних і немеханічних засобів, які можуть бути використані для руху дорогами загального користування. До немеханічних транспортних засобів належать причепи, напівпричепи, велосипеди, деякі види мопедів з електродвигуном до 3 кВт, а також гужові вози, сані та інші пристосовані для перевезення людей та їхніх вантажів тварини і техніка без двигуна.

В Правилах дорожнього руху термін «трамвайна колія» формує у учасників дорожнього руху розуміння того, що в межах проїзної частини може бути спеціальна ділянка дороги, на якій обмежено рух нерейкових транспортних засобів або зовсім заборонений їх рух.

На тротуарах заборонені зупинка і стоянка, а також рух транспортних засобів, крім випадків, передбачених окремими пунктами розділу 15 Правил дорожнього руху України.

Удосконалені покриття застосовують на автомобільних дорогах з високою інтенсивністю руху. Ці покриття характеризуються високою міцністю, зносостійкістю, погодостійкістю.

Термін «узбіччя» в ПДР зумовлений необхідністю формування у водія розуміння того, що скраю від проїзної частини є елемент дороги, не призначений для постійного руху, але такий, що дає змогу водієві здійснити зупинку в його межах. Узбіччя відокремлюється від проїзної частини суцільною лінією розмітки 1.1, яку водій може перетинати з будь-якого боку, дотримуючись правил перестроювання. З'їжджаючи на узбіччя, слід пам'ятати, що воно має гірші, в порівнянні з проїзною частиною, зчіпні властивості.

Термін «учасник дорожнього руху» чітко визначає коло осіб, які беруть участь у дорожньому русі, і виключає випадки більш широкого тлумачення даного терміна.

Введення терміну «шляхопровід» до Правил дорожнього руху зумовлено тим, що водій повинен точно виконувати вимоги Правил, що стосуються правил обгону, зупинки та стоянки транспортних засобів. Шляхопровід організовується в місцях інтенсивного руху транспортних засобів, де не може бути організоване перехрещення двох доріг на одному рівні.