1.2 Опорно-рухова система

Опорно-рухову систему людини утворюють скелет, зв’язки і м’язи.

Будова людського скелета

Скелет — це опора всього організму. Кісткова тканина складається зі щільних твердих пластинок. Між клітинами цієї тканини є тонкі канали з міжклітинною речовиною. Ця речовина забезпечує живлення й дихання кісткових клітин. До складу кісткової тканини входять органічні речовини, які надають кісткам певну гнучкість і пружність, неорганічні речовини, що відповідають за твердість і міцність кістки, а також вода.

В людському організмі кістки можуть бути з’єднані нерухомо, напіврухомо і рухомо. Нерухомі з’єднання утворюються при зрощенні кісток, прикладом такого з’єднання може бути з’єднання кісток черепа.

Напіврухомі з’єднання утворюються завдяки наявності хрящових проміжків, які можуть стискуватися й розтягуватися, забезпечуючи таким чином певну амортизацію під час руху, стрибків. Такий тип з’єднання мають хребці.

Рухомі з’єднання кісток називаються суглобами. Поверхні кісток у суглобі вкриті шаром гладкого хряща, весь суглоб оточений суглобовою сумкою, зі стінки якої виділяється суглобова рідина, що виконує роль мастила. Всі ці особливості рухомого з’єднання забезпечують значне зменшення тертя в суглобі.

1. СКЕЛЕТ ГОЛОВИ

Складається зі двох відділів: мозкового і лицевого. До кісток мозкового відділу належать потилична, лобова, тім’яна і скронева кістки. Лицевий відділ складається з виличної, носової, верхньощелепної і нижньощелепної кісток.

2. СКЕЛЕТ ТУЛУБА

Складається зі хребта і грудної клітини. Хребет - це головна вісь і опора тіла. У хребті налічують тридцять три-тридцять чотири хребці. Отвори всередині хребців утворюють хребетний канал, який слугує опорою для спинного мозку.

Грудна клітина складається зі грудних хребців, пласкої грудної кістки (грудини) й ребер. Задні кінці ребер з’єднані зі хребцями грудного відділу хребта, а передні кінці десяти верхніх пар з’єднані хрящами зі грудиною. Дві нижні пари ребер до грудини не приєднані. Такі особливості будови грудної клітини дають людині змогу вдихати й видихати.

3. СКЕЛЕТ КІНЦІВОК

У скелеті кінцівок виділяють скелет пояса кінцівки і скелет вільних кінцівок.

Пояс верхніх кінцівок утворюють лопатки і з’єднані з ними ключиці. Скелет вільної верхньої кінцівки складається зі плеча, передпліччя й кисті, яка своєю чергою поділяється на зап’ястя, п’ястки і фаланги пальців. Кістки плеча й передпліччя утворюють ліктьовий суглоб, кістки передпліччя й зап’ястка — променево-зап’ястковий суглоб.

Пояс нижніх кінцівок складається з тазових кісток і крижової кістки. Скелет вільної нижньої кінцівки складається зі стегнової кістки, до якої кріпиться невелика кістка — наколінок, великогомілкової, малогомілкової й кісток стопи. У скелеті нижньої кінцівки є такі суглоби: тазостегновий, колінний, гомілковостопний.

Стопа ще поділяється на три відділи: заплесно, плесно й кістки пальців. Стопа служить переважно для опори й амортизації тіла.

Скелетні м’язи

Основу м’язової тканини становлять скоротливі волокна. Вони складаються зі двох видів тканин скоротливих білків: актину й міозину. Скорочення м’язів полягає в тому, що нитки актину за допомогою поперечних містків утягуються всередину ниток міозину під дією нервових імпульсів, що надходять від нервової системи.

За розташуванням на людському тілі м’язи поділяють на м’язи голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. Скелетних м’язів налічують приблизно шістсот.

1. М’ЯЗИ ГОЛОВИ

Найпомітніша для нас діяльність жувальних і мімічних м’язів. Жувальні м’язи піднімають і рухають нижню щелепу для здійснення акту жування. Мімічні м’язи визначають вираз обличчя людини, до них належать кругові м’язи очей і рота.

2. М’ЯЗИ ТУЛУБА

До м’язів тулуба належать м’язи грудної клітини, живота і спини.

М’язи грудної клітини беруть участь у диханні й русі верхніх кінцівок.

М’язи живота захищають і утримують внутрішні органи від опускання й випадання. Вони також беруть участь у згинанні тулуба вперед.

М’язи спини утримують хребет у вертикальному стані й забезпечують його рух назад і вбік. Окрім того, поверхневі м’язи спини беруть участь у русі верхніх кінцівок і грудної клітини.

3. М’ЯЗИ ВЕРХНІХ КІНЦІВОК

М’язи верхніх кінцівок зазвичай поділяють на м’язи верхнього пояса і м’язи вільної кінцівки. Найважливіший м’яз пояса верхніх кінцівок — це дельтовидний м’яз.

4. М’ЯЗИ НИЖНІХ КІНЦІВОК

М’язи нижніх кінцівок масивніші за верхні. М’язи нижніх кінцівок поділяються на м’язи тазового пояса, м’язи стегна, м’язи гомілки і м’язи стопи.

М’язи постійно перебувають у стані певного тонусу, який підтримується завдяки надходженню нервових імпульсів. Зниження тонусу м’язів негативно впливає на стан усього організму.