Видавництво Моноліт +38(056)735-50-35 +38(095)931-39-89;

4.4 Травматичний шок

Травматичний шок – це гостра реакція організму на тяжку механічну травму.

Причини шокового стану:

  • зменшення кількості циркулювання крові через кровотечу;
  • больовий фактор;
  • переломи;
  • пошкодження внутрішніх органів.

Виділяють дві фази шоку: еректильну і торпідну.

ОЗНАКИ ПЕРШОЇ (ЕРЕКТИЛЬНОЇ) ФАЗИ ШОКУ:
  • Підвищена рухова активність, потерпілий намагається кудись бігти
  • Підвищується мовленнєва активність потерпілого, проте голос глухуватий, слова уривчасті
  • Підвищена больова чутливість
  • Погляд хворого неспокійний, обличчя бліде, артеріальний тиск нормальний або підвищений

Перша фаза шоку – короткочасна, триває не довше від п’яти хвилин (за винятком опікового шоку) і швидко переходить у другу фазу шоку.
У торпідній фазі виділяють три ступені тяжкості. При шоці I ступеня тяжкості хворий трохи знетямлений. У нього збережена больова чутливість, дихання прискорене. Такий шоковий стан може розвинутися на тлі закритого перелому стегна й гомілки та інших скелетних травм.
При множинних переломах ребер, важких переломах кісток таза розвивається шок II ступеня (середньої тяжкості). В такому стані спостерігається почастішання пульсу, з’являється блідість шкірних покривів, синюшність, м’язова слабкість, загальмованість.
Шок III ступеня розвивається при множинних травмах, пошкодженні скелета, великих м’язових масивів і внутрішніх органів грудей, живота, черепа, а також при опіках. При цьому потерпілий глибоко знетямлений, пульс погано промацується, шкірні покриви бліді, з синюшним і землистим відтінком.
У стані шоку IV ступеня хворий починає втрачати свідомість, синіє, пульс визначається тільки на великих судинах.

ОЗНАКИ ДРУГОЇ (ТОРПІДНОЇ) ФАЗИ ШОКУ:
  • Обличчя бліде, вкрите холодним потом, зіниці розширені
  • Дихання часте і поверхневе
  • Пульс ледь промацується, частий
  • Свідомість збережена, однак потерпілий до навколишнього ставиться байдуже, на запитання не відповідає

Важливо ВАЖЛИВО:

При шоці IV ступеня тяжкості може знадобитися негайне проведення серцево-легеневої реанімації. Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації наведений на цій сторінці.
ДІЇ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ РОЗВИТКУ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ

1 Усуньте вплив фактора, який травмував (травмує) потерпілого.

Важливо ВАЖЛИВО:

Якщо у потерпілого тривалий час (кілька годин) були здавлені м’які тканини, не варто відразу їх звільняти. Інакше накопичені у тканинах токсини після звільнення потраплять до крові, а це призведе до тяжкого ускладнення — синдрому тривалого здавлення. Детальніше про цей синдром і про те, як діяти в такій ситуації на цій сторінці.
  • Зупиніть кровотечу, якщо вона є. Алгоритми зупинки кровотеч наведені на цій сторінці.
  • Розщібніть одяг який здавлює, забезпечте прохідність дихальних шляхів потерпілого і приплив свіжого повітря.
  • За наявності переломів проведіть іммобілізацію травмованої частини тіла. Алгоритми надання першої допомоги при переломах наведені на цій сторінці.
  • За наявності опіків надайте першу допомогу і знерухомте потерпілого, щоби зменшити біль. Алгоритми надання долікарської допомоги при опіках наведені на цій сторінці.

2 Дайте постраждалому знеболювальні препарати.

3 Зігрійте потерпілого.
Віднесіть його до теплого приміщення, укрийте термопокривалом або теплою ковдрою. Дайте гарячого чаю, кави.

4 Контролюйте пульс потерпілого.

У разі потреби проведіть серцево-легеневу реанімацію
Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації наведений на цій сторінці.
При розвитку шокового стану потерпілого необхідно якомога швидше доставити до медичного закладу.

Підрозділ 4.3 Внутрішня кровотеча

Опорно-рухова система
Непритомність

Підрозділ 4.5 Інсульт