4.4 Травматичний шок |
Травматичний шок – це гостра реакція організму на тяжку механічну травму.
Причини шокового стану:
Виділяють дві фази шоку: еректильну і торпідну.
Перша фаза шоку – короткочасна, триває не довше від п’яти хвилин (за винятком опікового шоку) і швидко переходить у другу фазу шоку.
У торпідній фазі виділяють три ступені тяжкості. При шоці I ступеня тяжкості хворий
трохи знетямлений. У нього збережена больова чутливість, дихання прискорене. Такий
шоковий стан може розвинутися на тлі закритого перелому стегна й гомілки та інших скелетних травм.
При множинних переломах ребер, важких переломах кісток таза розвивається шок
II ступеня (середньої тяжкості). В такому стані спостерігається почастішання пульсу, з’являється блідість шкірних покривів, синюшність, м’язова слабкість, загальмованість.
Шок III ступеня розвивається при множинних травмах, пошкодженні скелета, великих
м’язових масивів і внутрішніх органів грудей, живота, черепа, а також при опіках. При
цьому потерпілий глибоко знетямлений, пульс погано промацується, шкірні покриви бліді, з синюшним і землистим відтінком.
У стані шоку IV ступеня хворий починає втрачати свідомість, синіє, пульс визначається
тільки на великих судинах.
ВАЖЛИВО:
1 Усуньте вплив фактора, який травмував (травмує) потерпілого.
ВАЖЛИВО:
2 Дайте постраждалому знеболювальні препарати.
3 Зігрійте потерпілого.
Віднесіть його до теплого приміщення, укрийте термопокривалом або теплою ковдрою.
Дайте гарячого чаю, кави.
4 Контролюйте пульс потерпілого.
У разі потреби проведіть серцево-легеневу реанімацію
Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації наведений на цій сторінці.
При розвитку шокового стану потерпілого необхідно якомога швидше доставити до медичного закладу.
Опорно-рухова система Непритомність |